Ходорівська громада попрощалася з Героєм — Андрієм Шидловським
27 травня Ходорівська громада зі щемом у душі провела в останню путь Захисника, який до останнього подиху стояв на сторожі свободи та честі України. Андрій Шидловський— світла, щира, мужня людина, чиє ім’я назавжди закарбоване в пам’яті рідних, побратимів, кожного, хто знав його особисто.
Життя Андрія обірвалося у жорстоких боях на Донеччині, коли він виконував бойове завдання 16 червня 2024 року. Деякий час його вважали зниклим безвісти, і громада, родина, друзі не полишали надії. Але стало відомо: він віддав своє життя за Україну. Відважно. До останнього подиху.
Напередодні похорону громада з болем і вдячністю зустріла свого Захисника. Алея пам’яті Героїв Небесної Сотні у Ходорові стала місцем спільної молитви— там, під шелестом прапорів, священники провели панахиду, а люди схиляли голови, вшановуючи того, хто пішов у вічність.
На прощанні були рідні, побратими, керівництво громади, мешканці— усі, кого торкнувся подвиг Андрія. Він був не просто солдатом. Він був символом незламності та вірності присязі.
Похорон відбувся у рідному селі— Бортники. Там, на місцевому кладовищі, Андрія Шидловського поховали з військовими почестями, під Державним Прапором, зі словами вдячності, болю та прощання.
Його ім’я не зникне у пам’яті громади. Його подвиг буде жити у серцях. Він став частиною тієї незламної сили, що боронить Україну.
Це не просто втрата— це біль, що не згасає. Але водночас— це гордість. Пам’ять про Андрія буде жити у кожному, хто його знав. І у кожному, хто продовжує його справу— боронити нашу землю.
Вічна пам’ять. Герої не вмирають.
Слава Україні! Героям слава!
