З сумом у серці Ходорівська громада провела в останню путь свого Захисника – Олександра Ольхового
Скорбота знову огорнула Ходорів…
12 травня 2025 року зупинилося серце мужнього воїна, розвідника, вірного сина України — Олександра Ольхового (17.02.1986 р.н.).
Олександру було лише 39 років… Він загинув на Донеччині, під час виконання бойового завдання, захищаючи нашу державу, кожного з нас — до останнього подиху.
Напередодні поховання Ходорівська громада зустріла свого Захисника на Алеї пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Живі квіти, мовчазна скорбота, сльози вдячності та біль утрати — так рідне місто проводжало свого сина, Героя, з відкритим серцем і щирим болем.
Із серпня 2024 року Олександр мужньо ніс службу на передовій — як командир відділення та розвідник.
Його бойовий підрозділ став символом незламності, а сам Олександр — опорою для побратимів, які пам’ятають його як рішучого, сильного та справедливого.
За виявлену мужність, відданість та високий професіоналізм, він був удостоєний відзнаки командування ІІ ступеня — як знак визнання його сили духу, стійкості та любові до Батьківщини.
Олександр був не просто воїном — він був уособленням відданості, мужності й незламності.
Він не відступав перед випробуваннями, не зупинявся перед небезпекою, не втрачав сили духу навіть у найважчі моменти.
Він став щитом для рідної землі, оберегом для її майбутнього, надією для тих, хто вірить у свободу.
Його подвиг — це світло, яке не згасне. А його ім’я — це пам’ять, що житиме в серцях.
Ми схиляємо голови в глибокій шані та вдячності перед родиною Героя.
Ваш біль — це біль усієї громади.
Ми щиро співчуваємо, розділяємо ваш сум і молимося, щоб Господь дарував вам сили пройти крізь цей надзвичайно тяжкий час.
Втрата Олександра — це невимовна рана, яку не залікувати. Але пам’ять про нього — як вогонь, горітиме в наших серцях.
У кожному доброму вчинку, у кожному слові вдячності, в кожному кроці до Перемоги — він буде з нами.
Вічна слава Герою.
Вічна пам’ять.
Низький уклін родині.
