День пам’яті: коли біль минулого живе в серці сьогодення
Шановна громадо!
Сьогодні — День пам’яті та примирення. День, коли серце стискається від болю і гордості.
Колись ми згадували війну як далеку трагедію. Читали листи з фронту, вдивлялись у вицвілі фотографії прадідів у шинелях. Думали, що це — історія. Що подібне більше не повториться.
Та сьогодні ми живемо в реальності, де війна знову поруч. Вона не в кіно — вона в наших новинах, у наших повідомленнях, у наших сльозах. Вона в очах синів і доньок, які тримають зброю замість дипломів, у руках дівчат, що перев’язують рани на передовій.
Символом пам’яті лишається червоний мак. Але тепер він говорить не лише про далеке минуле. Він виріс на нашій землі — серед зруйнованих домівок, на братських могилах, у серцях, що втратили найдорожче. Бо сьогодні маємо справу з новою, ще підступнішою загрозою — тією, що нищить не лише тіла, а й правду, пам’ять, культуру.
Ми згадуємо не лише тих, хто переміг тоді, а й тих, хто тримає стрій зараз. Тих, хто мав бути науковцем, митцем, батьком чи матір’ю — і став Героєм.
Наші воїни не дають цій трагедії повторитися. Але й ми, в тилу, маємо пам’ятати: бути вдячними — це не лише слово. Це — дія. Підтримка. Молитва. Віра.
Сьогодні — не просто дата. Це день, коли ми всі — одне велике серце. Серце, яке пам’ятає. І б’ється — за життя.
Схилимо голови й запалімо свічку пам’яті. Згадаємо кожного, хто не повернувся з поля бою, чия дорога обірвалася заради нашого завтра.
Світла пам’ять тим, хто віддав життя.
Честь і шана тим, хто продовжує боронити нас.
Міський голова Олег КОЦОВСЬКИЙ
