Що робити при пошкодженні будівель внаслідок воєнних дій

Дата: 22.09.2023 15:46

Кількість переглядів: 227

Дорожня карта дій при пошкодженні або руйнувані будівель, яка допоможе юридично правильно зафіксувати спричинені війною збитки, провести обстеження та роботи з відновлення, а також у майбутньому отримати можливість компенсувати збитки.

Порядок дій власника будівлі має охоплює такі ключові етапи:

1. Підтвердження права власності на будівлю та її вартості

Важливо зберігати усі документи, які підтверджують наявність майнових прав на об’єкт нерухомості. Такими документами можуть бути:

• Правовстановлюючі документи на об’єкти нерухомого майна (документи про прийняття будівлі в експлуатацію, договори купівлі-продажу, дарування, міни, акти приймання-передачі, платіжні доручення, витяги з реєстрів, видаткові накладні тощо)
• Підтвердження права користування (договори оренди, управління тощо)
• Акти інвентаризації
• Звіти про оцінку
• Аудиторські звіти за попередні роки
• Проєктно-кошторисна документація, висновки експертизи
• Дозволи на провадження господарської діяльності
• Звіти про результати перевірок органами державної влади

Документи мають бути у вигляді оригіналів або нотаріально завірених копій (бажано мінімум по 2 примірника). У разі наявності скан-копій цих документів у форматі PDF їх краще зберігати завіреними ЕЦП керівника.

Якщо зазначені документи були втрачені, необхідно отримати їх дублікати або належним чином посвідчені копії. Підтвердженням права власності можуть бути витяги з державних реєстрів та судові рішення.

Також варто зберігати документи, які підтверджують вартість пошкодженої або знищеної  будівлі та майна в ній. Це може бути фінансова звітність компанії, первинна бухгалтерська документація, в т.ч. рахунки, акти виконаних робіт, чеки, а також звіти про оцінку майна або документи, в яких відображена його вартість, наприклад, договір застави або іпотеки.

2. Фіксація факту пошкодження нерухомого майна

2.1 Звернутися до уповноважених органів для отримання підтвердження того, що пошкодження будівлі настали в результаті бойових дій, а не з інших, не пов’язаних із війною, причин. Такими органами можуть бути:

• Правоохоронні органи. За можливості одразу викликати поліцію та повідомити про скоєння злочину, зафіксувати факт знищення або пошкодження майна в протоколі.
• Державна служба з надзвичайних ситуацій. У ДСНС необхідно отримати підтвердження того, що пошкодження настали в результаті бойових дій, а не з інших, не пов’язаних із війною, причин.
• Органи місцевого самоврядування або військові адміністрації. До них потрібно звернутися з заявою про факт пошкодження майна та включення пошкодженої будівлі до переліку тих об’єктів, які мають бути обстежені на предмет руйнування. Після включення такого об’єкту до вказаного переліку необхідно викликати фахівців, які обстежать технічний стан будівлі та підготують звіт, який потім потрібно завантажити на сайт Міністерства розвитку громад і територій.
• Регіональні торгово-промислові палати. В регіональних ТПП необхідно отримати експертний висновок, який зафіксує факт руйнування будівлі внаслідок бойових дій.

2.2 За можливості зробити фото- та відеофіксацію пошкодженої будівлі. При цьому бажано використовувати програмне забезпечення, яке записує метадані, включно з датою, часом і місцем, де були зроблені фото та відео, що забезпечить підтвердження автентичності контенту. Наприклад, це може бути додаток EyeWitness to Atrocities для ОС Android.

2.3 Зібрати публічно доступну інформацію, що підтверджує факт подій, в результаті яких будівлю було пошкоджено або знищено. Це можуть бути матеріали, опубліковані в ЗМІ та соцмережах, повідомлення органів державної влади або місцевого самоврядування тощо.

Для формування доказової бази матеріалів з Інтернет можуть стати у нагоді:

• Онлайн-сервіс WEB-FIX. Експертний висновок сервісу дозволяє встановити факт розміщення контенту в Інтернет станом на певний момент часу, який в подальшому можна використовувати в якості легітимних доказів.
• Веб-архіви, наприклад, InternetArchive може допомогти знайти вже видалені матеріали з Інтернет.
• Проведення судової телекомунікаційної експертизи за експертною спеціальністю 10.17– дослідження електронних комунікацій.
• Огляд змісту веб-сторінки слідчим в рамках кримінальної справи та складання відповідного протоколу.
• Огляд веб-сторінки адвокатом зі складанням протоколу (п. 7. ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
• Збереження веб-сторінки у форматі HTML або PDF.

2.4 Подання інформаційного повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. До цього реєстру подається інформаційне повідомлення відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, що затверджений постановою Кабміну №380 від 26.03.2023. Інформаційне повідомлення може бути подане до Реєстру за допомогою порталу Дія, через адміністратора ЦНАП або нотаріуса.

Перелік та обсяг інформації, яку можна подавати до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, наведено в Порядку ведення реєстру, затвердженому постановою Кабміну № 624 від 13.06.2023.

3. Ініціювати кримінальне провадження за фактом нанесення шкоди майну

Необхідно подати заяви про порушення кримінального провадження за фактом знищення майна і про визнання потерпілою особою.

4. Обстеження та документальне оформлення відновлення

Перед початком робіт з обстеження необхідно звернутися до територіального управління ДСНС України для здійснення розмінування території будівлі та отримати Акт розмінування.

За можливості, після отримання документу про розмінування варто звернутися до фахівців з оцінки майна за експертним висновком про визначення розміру понесених збитків внаслідок пошкодження майна та від упущеної вигоди. Обстеження пошкодженого об’єкта може проводитися за рішенням власника або управителя.

Постанова Кабміну №423 від 05.04.2022 «Про внесення змін до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва» регулює порядок, який застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок воєнних дій об’єктів, з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розробки заходів із відновлення.

Обстеження пошкоджених об’єктів проводиться відповідно до Методики, затвердженої наказом Мінрегіону №144 від 06.08.2022, якою визначаються особливості виконання зазначених робіт.

За результатами обстеження складається звіт, який має містити висновок про технічний стан будівлі, рекомендації щодо її подальшої експлуатації, можливості виконання робіт із відновлення або демонтажу, а також, у разі потреби, відомості про пошкоджені несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень, принципові рішення щодо їх відновлення або підсилення. Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж. До звіту додається акт обстеження, який має визначену Методикою форму (Додаток 7) і повинен містити інформацію щодо визначеної категорії пошкоджень об’єкта.

Постанова «Про затвердження порядку виконання робіт по демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів» надає механізм виконання робіт по демонтажу пошкоджених або зруйнованих будівель і споруд або їх частин, на підставі рішень, прийнятих за результатами технічного обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва.

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабміну №473 від 19.04.2022. Відновлення пошкоджених об’єктів шляхом будівництва чи реконструкції має здійснюватися на підставі звіту технічного обстеження відповідно до розробленої та затвердженої проєктної документації.

Постановою Кабміну №470 від 19.04.2022 внесено зміни до Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи, відповідно до яких під час дії воєнного стану розроблення проєктів будівництва з капітального ремонту об’єктів, пошкоджених в результаті воєнних дій, допускається здійснювати у складі дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації на підставі звіту за результатами обстеження, розробленого відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабміну № 257 від 12.04.2017.

Рішення щодо обсягу проєктної документації приймається головним архітектором проєкту та/або головним інженером проєкту за погодженням із замовником, що зазначається у завданні на проєктування.

5. Відновлення зруйнованих об’єктів

Роботи по відновленню окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновленню функціонування об’єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів входять до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Відновлення об’єктів здійснюється відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабміну № 466 від 13.04.2011.

Переглянути приклади об’єктів, відновлених компанією Rauta

6. Компенсація завданих війною збитків

Подача позовної заяви до суду про стягнення збитків з російської федерації здійснюється після отримання всіх експертних висновків та належної реєстрації факту події.

Існує кілька інстанцій, до яких українські позивачі можуть звернутися для компенсації збитків за зруйноване майно.

6.1 Звернення в український суд

Цей шлях є одним із найпростіших способів відшкодування збитків, завданих російською збройною агресією. Імовірність прийняття позову до розгляду та задоволення позовних вимог висока, а росія такі рішення не оскаржує.

Рішення українських судів у таких справах можна виконувати закордоном на підставі міжнародних договорів про надання правової допомоги або ж, за їх відсутності, на основі принципу взаємності, існування якої презюмується. Однак з огляду на триваючу війну України з рф, існує імовірність того, що іноземні суди вважатимуть рішення українських судів проти рф неправосудним і політично вмотивованим та відмовлятимуть у виконанні відповідних рішень. Також у світлі розірваних дипломатичних відносин між Україною та рф, українські суди фактично не можуть належно повідомити рф про наявність позову проти неї, надсилати процесуальні документи і т.д. Це дає підстави іноземним судам не дозволяти виконання рішень українських судів проти рф.

Отримання позитивного рішення українського суду, в якому буде зафіксована сума завданих збитків, дозволить у майбутньому звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або інвестиційного арбітражу чи компенсаційної комісії, якщо такі будуть створені по закінченню війни в Україні.

6.2 Звернення в ЄСПЛ

Такий спосіб є простим і недорогим, оскільки багато українських адвокатів мають успішний досвід представництва клієнтів в ЄСПЛ, а сам орган не стягує судових чи будь-яких інших зборів та не має вимог щодо громадянства або національної приналежності позивача.

Для звернення в ЄСПЛ необхідно довести вичерпання всіх наявних засобів захисту порушених прав заявника на національному рівні або ж принципову відсутність такої можливості.

Варто зазначити, що ЄСПЛ має компетенцію розглядати спори виключно щодо порушення прав, які мали місце до 16 вересня 2022 року, оскільки в цей день росія була виключена з Ради Європи, що унеможливлює розгляд ЄСПЛ позовів проти неї, починаючи з цієї дати. При цьому рф зможе відмовитися виконувати рішення ЄСПЛ, а на сьогодні не існує жодних механізмів примусового виконання таких рішень.

6.3 Звернення в суди іноземних країн, в яких знаходяться російські активи

Ключовою перешкодою для подачі позовів проти рф у судах інших країн є доктрина суверенного імунітету іноземних держав, яка суттєво ускладнює подання позовів проти рф, арешт її майна та стягнення на таке майно за судовими рішеннями. Звернення до судів США має гарні перспективи оскількі, на відміну від європейських країн, США не визнає доктрини абсолютного суверенного імунітету іноземних держав і надає змогу позиватися до них, арештовувати їх майно і стягувати з них збитки.

6.4 Звернення до інвестиційного арбітражу

Це потенційно найбільш ефективний спосіб відшкодування завданих збройною агресією рф збитків із точки зору обсягу відшкодування та ефективності виконання рішення проти рф. Однак такий шлях є надзвичайно дорогим та тривалим процесом.

Арбітражні трибунали, які розглядають подібні позови, надзвичайно скрупульозно підходять до аналізу доказів та зазвичай присуджують відшкодування повної суми заявлених збитків або, як мінімум, дуже близької до неї. До того ж Нью-Йоркська конвенція дозволяє визнавати та примусово виконувати арбітражні рішення проти рф практично в будь-якій країні світу.

6.5 Звернення до компенсаційної комісії

На момент написання статті цей спосіб компенсації збитків є теоретичним, оскільки війна триває і жодна подібна комісія ще не створена. Зважаючи на історичні прецеденти, можливі дві моделі створення подібних комісій – на підставі мирного договору між Україною та рф або ж під егідою ООН.

« повернутися