Будьмо гідними наших Героїв!
Ходорівчани попрощалися з Андрієм Ганичем
Батько чотирьох дітей, який мав добру роботу за кордоном, повернувся в Україну щоб піти захищати державу, сімю, нас з вами...
Андрій Ганич загинув 13 липня від кульового поранення під Миколаєвом.
Він народився у Ходорові, тут жив і навчався.
"Це була дуже щира і добра дитина, Андрій був дуже відповідальним", - розповідає про свого учня вчитель фізики, а сьогодні керівник відділу освіти Наталя Калинець.
З дружиною Оксаною вони теж жили душа в душу і божим винагородженням стало народження чотирьох дітей: трьох синів і доньки. Щоб мати змогу утримувати чимале сімейство Андрій, як і багато мешканців ходорівщини, працював за кордоном «далекобійником на фурі».
Війна застала чоловіка за кордоном. В перші дні неоголошеної війни він залишає роботу і повертається додому. Проситься добровольцем. У військоматі відмовили: як не як четверо дітей. Тоді, розповідають друзі, Андрій вступає до тер оборони Львова, а вже звідти йде воювати до лав ЗСУ, щоб захищати Батьківщину. Служив у частині А 3719.
Йому було тільки 40 років.
Багато людей зібралося 19 липня біля дому Андрія. Тут його батько, дружина з синами і донькою, вбита горем старенька бабуся. Священники храмів Ходорівської громади, представники влади, побратими по зброї. «Будьте гідними наших героїв» - звертається до присутніх отець,- Ми не прощаємося, ми кажемо: до зустрічі....»
Звучить «Пливе кача», хлопці виносять домовину з під хати. Прощавай Андрію, ти Герой. Ми пам’ятатимемо. Ми не забудемо...
