Як "біженцям" правильно обрати статус в ЄС, щоб мати право повернутися додому
Війна захопила українців зненацька, тому багато хто опинився на кордоні без "тривожної валізки" і навіть без необхідних документів. Врятуватися дозволили всім. Але чи так само легко буде повернутися додому?
Право громадян на в’їзд в Україну гарантується Конституцією та іншими законодавчими актами. Всі громадяни, які документально доведуть свою належність до громадянства України, зможуть безперешкодно повернутися додому. Тому всім, хто виїхав за простроченим закордонним паспортом, за внутрішнім українським паспортом або за їх ксерокопією, хвилюватися не варто.
Але що робити тим, кому довелося тікати від війни без жодних документів?
Без державного посвідчення особи перетнути кордон важче, бо працівники мають ідентифікувати людину. Але навіть таким особам не відмовляють – їх шукають за ксерокопіями та базами даних.
Стосовно дітей – ситуація складніша. Правил перетину кордону з дітьми без документів просто не існує. Але і це вдається обходити.
Прикордонники вникають і розбираються, вживають всіх заходів, у першу чергу для ідентифікації осіб дорослих, які супроводжують дітей, та за можливості зв’язуються з батьками.
У будь-якому випадку такий дорослий, який супроводжує дітей за кордоном, зобов’язаний протягом одного робочого дня після прибуття до місця призначення звернутися до консульства або посольства України. Там дітей поставлять на тимчасовий консульський облік, зафіксують їх перебування на території іншої держави, нададуть підтверджувальні документи, щоби їхнє перебування з вами було законним, та/або, за потреби, залучать органи опіки та піклування.
Сьогодні існує три способи легального перебування українців на території країн ЄС: "статус туриста", статус тимчасового захисту та статус біженця (міжнародний захист).
Туриста взяли в лапки, тому що в цьому разі не йдеться про отримання будь-якого статусу. Українці, що в’їхали до ЄС за закордонним біометричним паспортом, можуть перебувати там 90 днів протягом 180-денного періоду.
Біженці – це, якщо спрощено, ті, хто не планують повертатися до України взагалі.
А тимчасовий захист дає вам гнучкість і швидкість оформлення. Це – особливий статус, який ЄС розробив ще у 2001 році, але уперше в історії задіяли саме для українців після російського вторгнення.
На практиці основною відмінністю є те, що тимчасовий захист надається дуже швидко (залежить від країни, як правило, йдеться про лічені дні або максимум кілька тижнів з моменту подачі звернення).
Натомість розгляд заяви на отримання статусу біженця може тривати 6-9 місяців.
