Село Жирова відзначило 610-ту річницю від першої письмової згадки
З нагоди цієї дати у селі відбувся святковий концерт, що зібрав велику кількість людей. Вітали мешканців заступник міського голови А. Батирняк, а також старости старостинських округів Р. Сомик, С. Грицило, Б. Пінтелей.
Свої виступи мешканцям Жирова дарували колективи «Барвінок» та «Едельвейс» Народного дому села Грусятичі, «Лужанка» Бортниківської філії Ходорівської дитячої школи мистецтв та гурт «Забава» з села Садки.
З нагоди ювілейної дати староста О.Пивовар відзначив місцевих учасників АТО, найстарших і наймолодших жителів села, пару, яка найдовше прожила та місцеву волонтерку. Під час концерту діяла виставка-продаж робіт місцевих умільців, а гостей свята пригощали козацьким кулішем.
Перші документальні згадки про Жирову відносяться до 1411 року, але село могло виникнути і раніше. У різні роки село належало Дмитру Даниловичу, Олександру з Сємушович, Станіславу Чорторийському. В 1545 році частиною села Жирова володіли брати Адам та Михайло Семушовські. У 1598 році власником Жирова та Бородчиць став подільський суддя Підфилипський. Восени 1648 року село було знищене татарською ордою, яка допомагала Б.Хмельницькому звільнити українські землі від польської влади. У важкі 1767—1772 роки, коли в селі був фільварок, він мав позичати селянам зерно, щоб вони не розбіглися з села, або не помирали з голоду. У червні 1919 в Жирові вже господарювало польське військо. 1 квітня 1928 р. вилучено частину гміни (самоврядної громади) Жирава і з неї утворено сільську гміну Кремерувка того ж повіту. Близько 1723 року в селі була збудована дерев'яна церква. Нова з’явилась у 1908 році. Школа була збудована у 1803. У 1883 році до школи на щоденне навчання ходили 123 дитини віком 6 — 12 років та 24 дитини віком 12—15 років. У 1901 році в селі два вчителі навчали 128 учнів, а восени школа стала двокласовою, бо навчалося 136 учнів.