Важливе про спадкування
Розповідає Олександр Віхров - фахівець Дрогобицького бюро правової допомоги дасть відповіді на питання Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Пане Олександре, нашу розмову пропоную розпочати із визначення спадкування.
Спадкування — це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов'язків спадкодавця, до його спадкоємців. Згідно Цивільного кодексу спадкування можливе за заповітом а у разі його відсутності за законом
Знаю, що спадкоємців за законом може бути кілька черг. Розкажіть будь ласка детальніше про це.
Так, дійсно, спадкоємці за законом у залежності від ступеня спорідненості поділяються на декілька черг. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Законодавством установлені такі черги спадкування:
-перша черга: діти померлого, в тому числі зачаті за життя і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
-друга черга: рідні брати і сестри, бабуся і дідусь;
-третя черга: рідні дядько та тітка;
-четверта черга: особи, які проживали з померлим однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
-п’ята черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення включно. При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.
А чи є особи, які можуть мати обов’язкову частку у спадщині?
Так, це малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти померлого, непрацездатна вдова / вдівець і непрацездатні батьки. Вони, незалежно від змісту заповіту, успадковують половину частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом.
А коли відбувається спадкування за заповітом?
Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Він складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання і підписується заповідачем. Відповідно до статті 1235 Цивільного кодексу України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Розкажіть будь ласка про строки прийняття спадщини.
Відповідно до чинного законодавстава особи, які вважають себе спадкоємцями заявляють своє право на спадщину протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу за останнім місцем проживання померлого.
Успадкувати можна лише те майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). Зазначаю, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Хто може заявляти про визнання спадщини відумерлою?
Звертаю увагу, що на підставі статті 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно – за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення – власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Коли може бути подана заява про визнання спадщини відумерлою?
Відповідно до частини 2 статті 1277 Цивільного кодексу України заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
У чию власність переходить спадщина, яка визнана судом відумерлою?
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцезнаходженням.
