Першу в світі філію Українського Товариства «Просвіта» було створено в Бортниках
8 грудня в Україні відзначили 152-річницю створення Українського Товариства «Просвіта».
Перші організаційні загальні збори Українського товариства «Просвіта» відбулися 8 грудня 1868 року у Львові, а першу в світі філію Товариства «Просвіта» було створено 2 лютого 1875 році в с. Бортниках. Львівський краєзнавець Василь Лаба у своєму нарисі «Історія села Бортники» подає наступні факти про Бортниківську філію товариства «Просвіта»: «23 січня 1875 року Омелян Партицький повідомив відділ «Просвіти», що Маркіл Желехівський переконав деяких священиків і селян заснувати філію товариства в Бортниках. То були о.Дмитро Колодницький із Загірочка, о. Филимон Огоновський та вчитель Михайло Слюзар з Молотова, вчитель з Бортників Іларіон Дрогомирецький. Тоді ж відділ постановив знизити річний внесок до товариства для вчителів і селян з 3 зр до 1 зр. Було обіцяно надсилати даром по одній книжці на рік, виданій «Просвітою». 2 лютого 1875 року в Бортниках було засноване товариство для поширення між населенням Бібрського повіту популярних видань.Фактично це була перша філія товариства «Просвіта», яка виникла за межами Львова. Перші збори відбулися в школи в присутності 25 осіб з 12 сіл. На них прибули грамотні селяни з околиці та вчителі. До керівництва було обрано 2 священики, 2 вчителі та селяни. Головою філії «Просвіта» став о. Колодницький з Загірочка.
15 червня 1876 року на збори «Просвіти» до Львова прибуло 7 селян з околиць Бортників і хтось з них навіть виступав на цьому зібранні інтелігенції. 11 лютого 1877 року відбулися збори товариства, на яких головою був обраний о. Огоновський, бо о. Колодницький перейшов на Чортківщину. На цих зборах члени товариства висловили побажання до матірного товариства видати «брошуру про хвороби домашніх тварин та брошуру про народну історію». Протягом 1877 року Бортниківська філія зросла до 68 членів. Мабуть, це був рік її найбільшого розвитку. Уже наступного року вона організувала лише одну лекцію. На збори 9 лютого 1879 року прибуло лише 25 членів (троє вчителів, троє священиків та селяни з Отиневич). Головою, мабуть, був обраний о. Антон Кульчицький з Бортників. Наприкінці року він написав до матірного товариства, що філія саморозпустилась. Існувала вона недовго, бо вже у 1885 році не подавала жодних ознак діяльності, а всього таких філій тоді було 4 в Галичині.
