70 років тому загинув Роман Шухевич. Історія головного командира УПА пов’язана з Ходорівщиною (села Кам’яне, Дев’ятники та Юшківці)
"Ми боремось не тому, що ненавидимо тих, хто стоїть перед нами, а тому, що любимо тих, хто у нас за спиною!" - Роман Шухевич.
70 років тому, 5 березня 1950 року, в с. Білогорща біля Львова в бою з ворогом загинув Головний Командир УПА, генерал-хорунжий Роман Шухевич - "Тарас Чупринка".
Роман Шухевич неодноразово перебував на теренах Ходорівщини. В с.Кам’яне була розташована явочна квартира-криївка, де Головний Командир УПА зустрічався із бойовими побратимами. Залишилися також свідчення історичних джерел про перебування Романа Шухевича на базі УПА неподалік с. Дев’ятники та с.Юшківці. Лідери ОУН-УПА Жидачівщини разом із Романом Шухевичем захищали Карпатську Україну.
Учасник та дослідник історії національно-визвольної боротьби Олексій Данилишин, котрому 9 березня виповниться 89 років, створив кілька книг про історію боротьби ОУН-УПА за Українську державність на теренах Жидачівщини. В його книгах міститься розповідь про лідерів національно-визвольної боротьби Жидачівщини – побратимів Романа Шухевича. Олексій Данилишин й сьогодні працює над створенням нових книг, він побував майже в кожному населеному пункті району.
Про Романа Шухевича розповідають також виставкові експозиції громадського музею Слави Стецько у с. Юшківцях, ідея створення якого належить Володимиру Лагоцькому. 14 травня 2020 року виповнюється 100 років від дня народження Слави Стецько, котра розпочинала свою трудову та громадсько-політичну діяльність саме в нас.
Довідка:
Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року в сім’ї інтелігентів. В 1917-1925 рр. навчався у Філії Львівської Академічної гімназії, на дорожно-мостовому відділенні Львівської політехніки (1926-1934). Водночас – у Львівській консерваторії. Був активним членом «Пласту» та різних спортивних товариств. Член УВО (1925), ОУН (1929). В 1928-1929 рр. проходив військову службу у Польській армії. Брав участь в атентатах, зорганізованих УВО та ОУН. В 1930-1934 рр. очолював бойову референтуру Крайової екзекутиви ОУН. В’язень польських тюрем (1934-1937). Після звільнення за амністією проживав у Львові, де заснував рекламну фірму «Фама».
У жовтні 1938 р. організував фінансову допомогу для діяльності Карпатської Січі, займався відправкою членів ОУН на Закарпаття. В грудні 1938 р. перейшов на Закарпаття, де створив Генеральний штаб національної оборони Карпатської України. В 1939 р. перебрався в Австрію, а потім у Польщу (м. Данціґ), де координував організаційними зв’язками із Західною Україною. 10 лютого 1940 р. обраний членом Революційного Проводу ОУН та призначений Крайовим провідником ЗОУЗ. Учасник нарад II Великого Збору ОУН у квітні 1941 р. Командував Дружинами українських націоналістів – легіоном добровольців у складі Вермахту в 1941-1942 рр. В 1941 р. став членом Державного правління в уряді Ярослава Стецька. Після закінчення контракту українських легіонерів, втік з-під німецького арешту і перейшов у підпілля. З травні 1943 р. – член Бюро Проводу ОУН, а в серпні на III Надзвичайному Великому Зборі ОУН обраний Головою Бюро Проводу.
У вересні 1943 р. призначений Головним Командиром УПА. В липні 1944 р. обраний Головою Генерального Секретаріату УГВР та Секретарем військових справ. Займав ці пости до дня загибелі під час військово-чекістської операції в с. Білогорща біля Львова.
Генерал-хорунжий УПА; відзначений Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу (7.07.1950; посмертно) та Золотим Хестом Заслуги (7.07.1950; посмертно), йдеться в томі 27 “Літопису УПА”.
Нагадаємо також, що напередодні відзначення 100-річчя від дня народження Романа Шухевича представники громадськості Жидачівщини звернулися до керівництва держави із закликом - присвоїти Роману Шухевичу звення Героя України.
В жовтні 2007 року Указом Президента України Віктора Ющенка Роману Шухевичу було присвоєно звання Героя України. З приходом до влади В. Януковича, в квітні 2010 року, Донецький окружний адміністративний суд позбавив Бандеру та Шухевича звання Героїв України, пояснюючи це тим, що вони не були громадяними незалежної України.
