A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Ходорівська міська об'єднана територіальна громада
Львівської області

Сьогодні, у день народження Ігоря Калинця, відбудеться показ фільму про нього  «Пан Ніхто, або Йосиф Прекрасний»

Дата: 09.07.2018 15:57
Кількість переглядів: 323

9 липня виповнюється 79 років героєві другого тому «RECвізитів» Ігореві КАЛИНЦЮ, поетові, який завжди лишався вірним собі — і в житті, і в творчості. Сьогодні, у його день народження, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) запрошує всіх поціновувачів поетового таланту на показ нового фільму про нього: «Пан Ніхто, або Йосиф Прекрасний» режисера Олександра Фразе-Фразенка.

Символіка цієї назви походить від імен героїв із творів пана Ігоря, – його дитячої казки «Пан ніхто» та повісті «Молімось зорям дальнім», написаної в ув’язненні.

У фільмі показано один день із життя Поета. Сюжет промережано архівними кадрами виступів та інтерв’ю Ігоря Калинця, зокрема з пам’ятного авторського творчого вечора у Львові 1989 року, де його вітала вщерть переповнена зала з великим синьо-жовтим стягом.

Стрічка демонструє, як на тлі епох постає екзистенція Чоловіка, який попри всі їхні виклики і пастки сам викристалізувався в Епоху. Та чи вміємо ми бачити Його, цього Чоловіка?

Показ відбудеться у Музеї історії релігії за адресою: м. Львів, пл. Музейна, 1. Початок о 18:00. Вхід вільний.

Для довідки. Ігор Калинець – український поет, політв’язень, лауреат Шевченківської премії.Народився в Ходорові. Свою поезію він об’єднав у два томи: перший – «Пробуджена муза» (вірші 1965-1972, до ув’язнення), другий – «Невольнича муза» (вірші 1972-1981, написані під час 6-річного ув’язнення в концтаборі та 3-річного заслання).

 Проте, що поет завжди лишався вірним собі — і в житті, і в творчості  доводить і ця добірка думок і спогадів, озвучених під час одного інтерв'ю:

- Звідки в мені ті вірність, упертість і затятість? Може, то молодість, а може, вплинуло те, що я був свідком повоєнної ситуації на Галичині. Я малим бачив тих хлопців, яких убивали у криївках.

-У школі й університеті я ще мусів носити маску вірнопідданого радянського школяра, піонера, комсомольця — така двоїстість тоді була фактично законом. Траплялися якісь хлопці, які не вступали до комсомолу, але то була велика рідкість, і після цього їм уже закрита була дорога в університети. Ми вдавали з себе радянських людей, а насправді в душі були іншими.

-Тепер це просто смішно й абсурдально звучить у цивілізованій і хоч трошки демократичній країні, що за твори можуть звільняти з роботи, переслідувати, робити обшуки, заарештовувати. Тим, хто лишався на свободі, теж важко жилося. Краще було перебути той час в ув’язненні, ніж на такій свободі. Ми ж були серед однодумців, нам не доводилося носити масок.

-Нині я маю два томи поезії, їх могло би бути три, чотири, але нічого нового не було б. Я відчув, що на більше вже не надавався. І ще одне — мені просто відпала охота писати. За ці роки я іноді відчував натхнення, але чому це не пережити в собі? Для чого все переносити на папір?

-Очевидно, щоб читати мої вірші, треба щось знати. Не те що я такий мудрий чи писав про якусь квантову механіку. Просто весь час у мене є ті підтексти з історії, етнографії, наукових досягнень, які треба розуміти. Все це зашифровано, вимішано разом.

-Вірші мають віддзеркалювати час, у який творяться. Можеш не писати на якусь конкретну тему чи про певну подію, але ти її пережив і вже від неї не абстрагуєшся.

-Дуже багато тепер є добрих поетів, але немає чомусь таких епохальних, хоча всі дуже грамотні, метафоричні, образні, прекрасно обізнані зі світовою літературою, сучасною поезією. У наш час поетів було менше, але ми якось одразу знали, що ось то є Стус, а то Симоненко…

-Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент.

-Любов — це таке широке поняття, починаючи від Бога, бо Господь — це любов, і до конкретнішої любові — того, що ми пережили щодо своєї Батьківщини, щодо себе, своїх друзів і, зрештою, що ми пережили в родині. Це те, на чому тримається вся наша діяльність, всі наші поривання — все поєднане любов’ю.

            Ходорівська міська рада вітає уродиника ! Здоров`я та многих і благих літ!

 


« повернутися

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи впливатиме децентралізація влади на покращення соціально-економічного розвитку міста?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь