Освіта в Ходорівській ОТГ:факти, проблеми, реалії…Про все це в обговоренні на засіданнях координаційної ради
В Ходорівській ОТГ координаційна рада з питань функціонування та розвитку закладів освіти, як колегіальний орган, створена відповідно до рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради за №19 від 26.01.2018 року. Уже вдруге в червні, а саме 1 та 5 червня зібрались її члени для обговорення проблем, що виникли в освітянському середовищі. Цього разу засідання ради було розширеним, в ньому брали участь керівники навчальних закладів та старости сіл, у яких навчальні заклади мають низьку наповнюваність класів, а окремі класи взагалі відсутні.
Ольга Мельник, заступник міського голови, відзначила, що видатки на освіту у нашій ОТГ значно перевищують фінансові можливості. Субвенція розрахована за формулою Міністерства освіти і науки України у розрахунку на одного учня. Оскільки кількість учнів у сільських школах значно зменшилась через низький рівень народжуваності, то на кожного вчителя тут припадає по 5-6 учнів, тоді як у формулі закладено 15. Для отримання додаткових коштів нам слід зробити певні кроки до оптимізації мережі. Низька наповнюваність учнів у старших класах спостерігається у ЗОШ І-ІІІ ступенів сіл Грусятичі, Вибранівка, Дев′ятники, Піддністряни. Серед шкіл І-ІІ ступенів - це навчальні заклади сіл Городище, Сугрів, Ліщин, Кам′яне, Заліски, Новосільці, Сугрів. Кожну із перерахованих шкіл пропонується понизити у ступені, що дозволить зменшити витрати на їх утримання.
У обговоренні взяли участь старости старостинських округів Піддністрян, Грусятич, Жирови, Вибранівки. Директори шкіл Микола Гайда, Микола Гай, Марія Щербата, Марія Бурбела, Михайло Павлів. В їхніх виступах були і спогади про плани в розвитку освіти в 90-х роках і багато питань, які виникають в галузі освіти в наш час. Керівники шкіл відстоювали своє право на діяльність навчальних закладів у кожному населеному пункті, оскільки школа у селі є центром освіти, культури, духовності, центром громадського і політичного життя на даній території. Бо хто ж як не учитель найбільше спілкується зі своїх односельцями, сприяє національно-патріотичному вихованню молоді, збирає навколо себе людей різних поколінь. Керівники звернулись до присутніх з розумінням поставитись до того, що нам усім треба пережити ті важкі часи без нарікань, а з терпеливістю та згодою.
Головний бухгалтер відділу освіти Надія Саляк відзначила, що фінансовий стан в освіті є критичним і вже до кінця поточного року не вистачить коштів на зарплату педагогам. Тому нам необхідно з розумінням поставитись до вирішення даної проблеми, бо за нас її ніхто не вирішить. Надія Іванівна навела цифри від економії з реорганізації шкіл. Вистачає освітньої субвенції на утримання лише двох шкіл ОТГ- це ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 і №3 м. Ходорова. Всі решту навчальних закладів дофінансовуються за рахунок місцевого бюджету.
Начальник відділу фінансового обліку звітності та контролю Ходорівської міської ради Іванна Глушко вкрай стурбована ситуацією, що склалася в освіті та небажанням багатьох керівників проводити реорганізацію в умовах фінансової кризи. Відповідно до Закону України «Про освіту» директор в установленому порядку розпоряджається майном закладу та його коштами. Якщо коштів не вистачає, очевидно слід робити певні кроки для вирішення проблеми. Через фінансові труднощі ми не можемо забезпечити покращення матеріально-технічної бази навчальних закладів, бо першочерговими є захищені статті по виплаті заробітної плати педагогічним працівникам. Очевидно, що і про модернізацію опалювальної системи шкіл також не можемо говорити. До того ж педагоги до середини квітня отримували 20% за престижність, а всі відпускні, починаючи з червня нараховувались з врахуванням зарплати за минулий рік, а це знову ж таки 20%, не забувайте і про підвищення заробітної плати. У канікулярний час вчителі не працюють ні з класом, ні не перевіряють учнівські зошити, а оплата йде. То чому немає готовності відмовитись від оплати за те, чого не роблять? Іванна Ярославівна відповідально наголосила на тому, що без радикальних змін в освіті не вдасться ні до кінця року виплатити зарплату педагогам, а ні покращити матеріально-технічну базу шкіл.
Перед присутніми виступила секретар Ходорівської міської ради Марія Гавінська, яка відзначила, що об′єднуючись у громаду, ми всі жили надією на краще життя у всіх сферах, не тільки в освітній. Ті кошти, котрі щомісячно перекидаються з місцевого бюджету на школи, могли б покращити матеріальне становище сіл, які увійшли в громаду, а це в середньому 18 млн. грн. в рік. Марія Дмитрівна попросила керівників закладів освіти виважено поставитись до даної проблеми, не думаючи тільки про себе.
Член Координаційної ради, депутат Жидачівської районної ради, Володимир Ревер наголосив на тому, що при такій мережі навчальних закладів, яку ми маємо сьогодні, коли на 1 педагога припадає 4-5 учнів, ми не будемо ніколи мати грошей на покращення матеріально-технічної бази шкіл. Складається враження, що ми школи тримаємо не для учнів, а для зарплати вчителям. За баченням Володимира Григоровича, малокомплектні школи мали б злитися з великими і, звичайно, тоді залишаться гроші і на матеріально-технічну базу, і на садочки при школах, і на спортмайданчики. Виступаючий порушив питання, чому великі школи повинні ділитись своїми коштами з малими, адже це їхні кошти і вони мають право у повній мірі ними розпоряджатися. Турбує питання протиріч між селами. Навколо Піддністрянівського НВК могли б об′єднатись Рудківці, Кам′яне, Заліски, Жирова і була б одна велика наповнена школа. Не зрозумілим залишається небажання об′єднуватись, бо інакше закриється через відсутність класів кожна з сільських шкіл. Пан Ревер наголосив на розробці та затвердженні стратегії розвитку освіти в громаді на сесії міської ради.
Ольга Мельник, голова координаційної ради, підводячи підсумки засідання, відзначила, що при нашій складній демографічній ситуації, коли смертність удвічі перевищує народжуваність, а це найбільше відчувають села з малою кількістю населення, з врахуванням значної міграції, ми все таки повинні проводити реорганізацію навчальних закладів, адже громада не може постійно вкладати кошти лише в освіту сільських шкіл.