ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ В ПІКУЛИЧАХ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬША )
3 червня 2018 року, Марія Гавінська, секретар Ходорівської ОТГ в складі делегації від Жидачівського району, яку очолювала керівник апарату РДА Світлана Самсонова, взяла участь у поїздці в Польщу до м. Перемишля, де проходили заходи в рамках відзначення Дня української національної пам’яті.
Цьогорічне Свято національної пам’яті розпочалося молитвою у Кафедральному соборі УГКЦ св. Івана Хрестителя у Перемишлі. Опісля літургії понад півтори тисячі учасників з усіх районів Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопільщини, а також українська громада в Польщі, пройшли пішою ходою Перемишлем на військовий цвинтар у селі Пикуличі, помолилися та поклали квіти до могил, де спочивають вояки Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії.
Довідково:
До Першої світової війни на теренах Пикулич були побудовані військові казарми, як запліччя фортеці Перемишль. Після розпаду Австро-Угорщини три позаказармові об’єкти використовували як табори для полонених, здебільшого українських вояків. У 1919 році в таборі перебувала максимальна кількість полонених – близько 30 тисяч осіб. Брак будь-яких санітарних умов та довготривале погане харчування спричинило спалах епідемії тифу, туберкульозу та інших хвороб. Як наслідок, щодня помирало майже 100 осіб. До весни 1920 року померлих ховали на прилеглих до табору полях. Після протестів селян для поховань обрали місце старої австрійської порохівні на південній околиці Пикулич. До упорядкування цих місць долучилися й місцеві селяни та молодь з гімназії. 1 листопада 1921 року на цвинтарі відбулася перша панахида. До 1922 року цвинтар повністю впорядкували. У роботах взяли участь майже 10 тисяч осіб. На початку 1924 року були ексгумовані та перенесені на територію цвинтаря останки захоронень із сусідніх полів в Пикуличах, Бакончицях і на теренах Засяння.
Через кілька років цвинтар облагородили і на кургані зі спільних могил встановили пам’ятник заввишки 8 метрів у вигляді хреста із написом: “Борцям за волю України”. Після Другої світової війни цвинтар і хрест знищили. У 1989 році цвинтар відбудували. Відновили й традицію спільного молебню польських і українських влад на цвинтарі. Назву “Український військовий цвинтар” встановлено у 1994 році. Нині в групових могилах поховано орієнтовно понад 2000 полонених та інтернованих вояків і старшин УГА, Армії УНР, в двох братніх могилах спочиває 47 українських патріотів, вояків і старшин УПА.
