ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА ІНФОРМУЄ
СТАН ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ І ОЗИМОГО РІПАКУ ТА РАННЬОВЕСНЯНИЙ ДОГЛЯД ЗА НИМИ.
Цьогорічна зима досить примхлива і характеризується не типовими складними погодніми умовами.Відсутність снігового покриву у кінці грудня на початку січня , суттєве зниження температури у кінці лютого може призвести до пошкодження та деякої загибелі рослин із слабким розвитком.
Для спостереження за станом посівів під час зимівлі можна використати метод відбору монолітів.Їх беруть один раз в місяць,починаючи з грудня.Вирубують моноліти розміром 30*30*15см в полі,перевозячи в приміщення.Після розмерзання рослини обрізують ножницями на висоті 5-6 см від грунту і відрощують при температурі 15-20С.Облік живих рослин проводять двічі-через 10 і 20 днів.Живими рахуються рослини,що утворили нові листки і вузлові корені.Існують інші методи визначення життєздатності рослин.
При обстеженні посівів вузуально оцінюють стан посівів за п”ятибальною шкалою:
5 балів-перезимували майже всі рослини,зрідженості не помітно;
4бали-перезимівля добра,зрідженість рослин не перевищує 25%;
3 бали-зрідженісь значна,загинуло від 26 до 50% рослин;
2 бали-зрідженість велика,загинуло більше 50% рослин;
1 бал-збереглись поодинокі рослини.
Сильнозріджені посіви(1-2 бали)потрібно пересівати ярими культурами.Посіви,що оцінені 4-5 балами продовжують вирощувати на зерно.Важче прийняти рішення щодо посівів,оцінених 3 балами.Тут необхідно прогнозувати густоту продуктивного стеблостою,що буде на час збирання врожаю.Якщо на 1м2 буде 400-500 колосків,то такий посів не пересівають і не підсівають.
В умовах нинішнього року дуже ретельно необхідно підійти до елементів догляду за рослинами озимих зернових.Надзвичайно ранній початок відновлення вегетації сприятиме вегетативному розвитку рослин,вони інтенсивніше кущаться і регенерують кореневу систему(за умов поступового наростання температури).При пізньому відновленні вегетації рослин буде переважати генеративний розвиток,а це малий коефіцієнт кущення та слабке утворення вторинної кореневої системи(вузлових коренів).
Отже ,ранньовесняне підживлення повинно бути спрямоване на підсилення утворення елементів продуктивності.Його потрібно проводити зразу після відновлення вегетації і краще складними мінеральними добривами (нітроамофоскою) з розрахунку 2-2,5ц/га і особливо на площах де не вносили фосфорно-калійні добрива восени та слаборозвинених (1-1,5 пагони) посівах з густотою рослин 220-380 шт/м2,або аміачною селітрою 0,9-1,8 ц/га.Цей захід можна застосовувати по мерзлоталому грунту.
Добре розкущені посіви (3-4 і більше пагонів на 1 рослині)з нормальною густотою (380-500 рослин на 1м2)рекомендую підживлювати дещо пізніше на 8-10 день після відновлення вегетації до початку їх виходу в трубку.Це критичний період по забезпеченню рослин поживними речовинами,вони використовують біля 45-50% азоту від планової розрахункової норми для формування елементів продуктивності колосу. Доза азоту залежно від попередників і типу грунту може бути від 0,9-1,8ц/га аміачної селітри.
Зріджені посіви,які мають 150-200 рослин на 1м2,підлягають підсіву.Пропоную залишити такі посіви,особливо насінницькі,вони можуть дати 1,5-2 продуктивних пагони,але необхідно забезпечити відповідний догляд за ними.Перше підживлення-ранньовесняне провести нітроамофоскою,друге-кінець кущення-початок виходу в трубку-аміачною селітрою.
Більш зріджені посіви(менше 120-150 рослин на 1м2)підлягають пересіву як виняток.Їх можна підсіяти.Але виконати цей агрозахід можна лише протягом 2-3 днів від початку весняно-польових робіт.
Підсів озимої пшениці слід проводити тільки ярим ячменем,або його сумішшю з горохом,тому що співпадають строки їх дозрівання.Яра пшениця дозріває пізніше і в окремі роки більше піддається запалу,ніж ярий ячмінь.Норма висіву підсіваючої культури залежить від ступеня зрідженості.Дуже зріджені,слаборозвинені і пошкоджені посіви підлягають пересіву насінням наявних ярих культур(пшениця,ячмінь,овес,кукурудза та ін.)
Слід зауважити,що зріджені посіви із слаборозвиненими рослинами,на яких спостерігається випирання,оголення вузла кущіння та обрив кореневої системи боронувати не можна,бо це приведе до гіршого пошкодження.При підсиханні грунту такі площі можна ущільнити гладкими котками.Це підсилить контакт кореневої системи з грунтом і рослини будуть краще відростати.
Важливим також є оцінка стану посівів озимого ріпаку після зимівлі для прийняття рішення щодо технології вирощування.Якщо густота рослин сортів і гібридів вітчизняної селекції після відновлення вегетації становить 30-45 шт/м2,а рослина має товщину кореневої шийки мінімум 10-12мм,то такі посіви не пересівають.Для сортів і гібридів зарубіжної селекції показник густоти посівів має бути не менше 25-30 шт/м2.Пересіву підлягають площі,на яких густота рослин не перевищує 15 шт/м2.Ослаблені рослини за нормальної їх густоти потребують підживлення азотом з внесенням 2/4 дози від загальної разом з мікродобривами типу Акверін,Еколіст,Кристалон та інші.
У весняному догляді за посівами озимих зернових надзвичайно відповідальним етапом є дотримання технології внесення засобів захисту рослин.За настанням оптимального температурного режиму такі гербіциди,як Естерон,Діален Супер,Амінна сіль 2,4-Д вносять до кінця фази кущення.У пізніші фази доцільно застосовувати гербіциди:Пріма,Гранстар ,Гроділ Ультра,Калібр та інші можна в баковій суміші з препаратами від хвороб рослин(фунгіцідами) або від шкідників(інсектицидами).Сьогодні на ринку є великий вибір пестицидів різних за якістю ,особливостями дії та ціною.Для того, щоб орієнтуватися серед такого розмаїття необхідно консультуватись із спеціалістами по захисту рослин.
Головний спеціаліст-державний фітосанітарний
інспектор відділу прогнозування,фітосанітарної
діагностики та аналізу ризиків управління
фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби
у Львівській області: Околовська Г.Ф.
