Остання дорога додому — Олексій Деляновський повертається на щиті після довгих місяців невідомості
Дорога громадо... Бувають новини, які неможливо писати без болю в серці, особливо в ці тихі дні Страсного тижня, коли кожна молитва — про життя, а кожна думка — про спасіння. Та сьогодні над нашою Ходорівщиною знову схилилося небо в тяжкій жалобі. Війна, що не знає жалю, постукала в двері ще однієї родини, забравши того, хто мав би зустрічати Великдень за родинним столом.
У бою за волю та незалежність України загинув наш земляк, мешканець села Дуліби — солдат ДЕЛЯНОВСЬКИЙ Олексій Михайлович.
Його життєвий шлях був чесним і простим: народився у 1983 році в селі Садки, навчався у Вовчатичівській школі, згодом здобув фах у Жидачівському професійному училищі. Після армійської служби він повернувся у рідні Дуліби — працював, допомагав батькам, був надійною опорою для близьких.
Коли прийшов час захищати свій дім, Олексій не залишився осторонь. З грудня 2024 року він став до лав Збройних Сил України, служив гранатометником 1-го механізованого батальйону військової частини А7028.
Це був найважчий рік для родини. Від 10 квітня 2025 року Олексій вважався безвісти зниклим... Весь цей довгий, нестерпний час рідні жили між відчаєм і вірою. Вони молилися, чіплялися за кожну надію, шукали поглядом знайоме обличчя на кожному фото з полону, вірили в диво... Але дива не сталося. Стало відомо, що того фатального дня в районі населеного пункту Торецьк на Донеччині серце нашого Героя зупинилося на полі бою через підступний скид із ворожого БпЛА.
Олексій до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі. Він пішов у Вічність, ставши до лав Небесного Воїнства.
У невимовній скорботі залишилися рідні та близькі. Жодні слова не вгамують їхнього болю, адже Олексій віддав найцінніше — своє життя.
Ходорівська громада висловлює найщиріші співчуття родині, побратимам та всім, хто знав Олексія. Нехай Господь дасть сили рідним винести цей важкий хрест, а душа нашого захисника знайде вічний спокій там, де вже немає болю, страху і страждань.
Спи спокійно, воїне. Дякуємо за захист.
Вічна пам'ять і слава Герою!
Про час зустрічі траурного кортежу та чин похорону буде повідомлено додатково.
