Він пішов у небо, щоб стати нашим ангелом-охоронцем»: Ходорівщина попрощалася з Героєм Ігорем Доликом
Бувають дні, коли саме небо над Ходорівщиною здається важчим від сліз. У четвер, 19 березня, наша громада завмерла у глибокій скорботі, віддаючи останню шану своєму захиснику — Ігорю Володимировичу Долику.
Його життя було взірцем тихої гідності та невтомної праці : з 2000 року Ігор працював бухгалтером у місцевій лікарні. Колеги згадують його як людину виняткової щирості, чия привітна усмішка та добре слово завжди гоїли тривоги оточуючих. Проте у січні 2023 року він змінив цивільний одяг на військовий однострій, обравши шлях воїна. Молодший сержант Долик пішов на фронт не за славою, а за покликом серця — захистити батьків, брата та кожного з нас.
Довгі місяці над родиною та громадою панувала гнітюча невідомість. Статус «зниклий безвісти» був наче розпечене залізо, але вся громада жила надією, чекаючи бодай на коротку звістку: «Живий».
2 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання у пеклі Донеччини, поблизу населеного пункту Желанне, серце Ігоря зупинилося. Там, де здригалася земля від вибухів, він до останнього подиху тримав свій щит над Україною. Його не зламав ворог, але зупинив холодний метал.
Поховання 19 березня стало днем спільного болю. Сотні людей прийшли, щоб схилити голови перед мужністю земляка.
Найнижчий уклін та щирі співчуття батькам Героя — Богдані Дмитрівні та Володимиру Петровичу. Жодні слова світу не здатні заспокоїти крик материнської та батьківської душі, що втратили свою опору. Поділяємо невимовну тугу брата Тараса Володимировича та всієї родини.
Герой Ігор Долик тепер триматиме небо над нами. Його ім’я викарбуване в історії нашої волі золотими літерами. Він пішов у бій за наш мирний світанок, і цей подвиг ніколи не буде забутим.
Спи спокійно, сину України… Вічна пам’ять та Царство Небесне нашому Герою!
