Життя, гартоване долею — історія Ірини Дмитрівни Коритовської
Є люди, чия доля стає частиною історії громади. Люди, які не шукають гучних слів, але щоденною працею, терпінням і вірою творять справжній приклад для інших. Саме такою є життєва дорога жительки міста Ходорів – Ірини Дмитрівни Коритовської, яка відсвяткувала свій поважний 95-річний ювілей.
Ірина Дмитрівна, 1931 року народження, родом із села Загірочко, прожила життя, сповнене випробувань і водночас глибокого змісту. Її дитинство припало на непрості роки. Батька було репресовано та вивезено до Росії на лісоповали терміном на 25 років. Мати залишилася сама з трьома доньками. Родина виживала завдяки щоденній праці, підтримці й любові одна до одної.
Попри всі труднощі, Ірина Дмитрівна ніколи не нарікала на долю. Вона з вдячністю згадує прожиті роки та з надією дивиться вперед. Її найбільше бажання сьогодні – дожити до нашої Перемоги, побачити мир і спокій на рідній землі.
Упродовж життя ювілярка сумлінно працювала на благо громади: 11 років – у лабораторії Ходорівського цукрового заводу, 8 років – в агропромисловій заготівельно-торговій фірмі в Ходорові, 20 років – у Ходорівській пекарні. Праця була нелегкою, але вона ніколи її не боялася. І навіть сьогодні, у свої 95, пані Ірина не може сидіти без діла: порається по господарству, виходить на город посіяти насіння, дбає про порядок і лад.
Окрема сторінка її життя – кулінарна майстерність. Паски, які пекла Ірина Дмитрівна, славилися далеко за межами родини – пухкі, ароматні, виплекані з любов’ю. І навіть нині вона продовжує радувати близьких святковою випічкою та смажити пампухи для дітей і внуків.
Найбільше багатство ювілярки – її родина. Вона виховала двох синів, тішиться п’ятьма онуками та дев’ятьма правнуками. Для них вона – джерело тепла, мудрості й безцінного життєвого досвіду. Попри поважний вік, Ірина Дмитрівна має чудову пам’ять, цікавиться історією України, читає релігійну та художню літературу, зберігає ясність розуму та живий інтерес до світу.
Під час урочистостей директор КУ «Центр надання соціальних послуг» Зоряна Пастернак та завідувач відділення соціальної допомоги вдома Ірина Комарницька передали ювілярці найкращі побажання від міського голови Олега Коцовського, подякувавши за її гідний життєвий шлях, мудрість і силу духу, які є прикладом для всієї громади.
Її життя – це історія незламності, гідності та великої любові до людей і до рідної землі. Це тихий, але могутній приклад того, як, попри втрати й випробування, можна зберегти світло в серці.
Нехай Господь дарує Ірині Дмитрівні ще багато світлих і мирних днів. Нехай у її домі завжди лунає сміх дітей і правнуків, а над Україною якнайшвидше запанує довгоочікуваний мир. Бо такі люди – це жива пам’ять, коріння і сила нашої громади, що тримає нас у часи випробувань і надихає вірити в майбутнє.
