Світла пам’ять Захиснику України Василю Бондаренку
Знову біль, що пече серце, і немає слів утіхи.
Із глибоким сумом повідомляємо про загибель Захисника України — молодшого сержанта Василя Бондаренка, 15 травня 1994 року народження, уродженця села Вовчатичі, мешканця міста Бібрки.
Василь Бондаренко проходив військову службу у складі військової частини А4674, боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку.
Обіймав посаду командира відділення — командира екіпажу безпілотних літальних комплексів.
2 лютого 2026 року, вірний військовій присязі та Українському народові, проявивши мужність і незламність духу, Василь Бондаренко загинув унаслідок ураження ворожим FPV-дроном.
Василь Бондаренко був щирою, відповідальною та порядною людиною. Його знали як розумного, вихованого, скромного, чесного, доброго й надійного чоловіка, вірного друга та сумлінного воїна. Він зростав люблячим сином і онуком, турботливим старшим братом.
З дитинства брав активну участь у житті громади, відвідував недільні та святкові богослужіння, сумлінно виконував обов’язки прислужника у храмі Покрови Пресвятої Богородиці села Вовчатичі.
У 2010 році закінчив Вовчатицьку школу, добре навчався, цікавився технікою та автомобілями. Здобув фах молодшого спеціаліста-автомеханіка у Новороздільському коледжі.
Продовжив навчання в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, де здобув ступінь бакалавра з автомобільного транспорту.
Під час навчання та після його завершення працював експедитором у місті Львові, водієм таксі, займався обслуговуванням автомобілів. Згодом працював разом із батьком водієм-експедитором. Разом із дружиною відкрив невелику кав’ярню у Львові.
Василь Бондаренко був люблячим сином і братом, коханим чоловіком і турботливим батьком. Значну частину свого часу присвячував родині, цінував спільний відпочинок, мав професійні плани та життєві мрії — розвивати власну справу, розширювати сімейний бізнес, а найбільше мріяв про донечку.
Ці світлі й щирі мрії, як і багато інших задумів на майбутнє, назавжди обірвала війна, забравши його життя та залишивши глибокий біль утрати для родини й усієї громади.
За зразкову службу та відданість Україні Василь Бондаренко був нагороджений нагрудним знаком «Золотий Хрест», а також нагрудним знаком батальйону безпілотних систем, що входить до складу 117-ї окремої важкої механізованої бригади Збройних Сил України.
У загиблого Захисника залишилися дружина, маленький син, мати та сестра.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, побратимам і всім, хто знав Василя Бондаренка.
Схиляємо голови у скорботі та молимося за упокій душі полеглого Героя.
Прощання із Захисником
Зустріч Героя відбудеться 09 лютого 2026 року о 12:15 год. у селі Ходорківці.
Орієнтовно о 12:45 год. траурний кортеж прибуде на Алею Пам’яті Героїв Небесної Сотні у місті Ходорів.
Після спільної молитви та панахиди кортеж вирушить до батьківського дому за адресою:
с. Вовчатичі, вул. Українських Волонтерів, 8, де о 16:00 год. відбудеться парастас.
Похорон Героя — у вівторок, 10 лютого, о 10:30 год. з батьківської домівки.
Із Вовчатич буде організовано автобус.
Опісля кортеж із тілом Захисника попрямує до міста Бібрки.
Зустріч кортежу — о 11:45 год. біля заправки ОККО.
Чин похорону — о 12:00 год. за адресою: вул. Галицька, де Василь проживав із дружиною та сином.
Нехай у ці дні затихне все зайве.
Нехай кожен крок кортежу відгукнеться болем у серці й гордістю за того, хто віддав найдорожче — життя.
Закликаємо жителів громади гідно вийти та зустріти Героя.
Вічна пам’ять. Вічна слава. Герої не вмирають.
