Тарас Балук — світла пам’ять Герою України
Ходорівська громада прощається з людиною, чиє серце було сповнене любові до рідної землі, свого села та України. Тарас Балук був не просто воїном — він був господарем, другом і тим, хто вмів віддавати себе повністю справі та людям. Він віддав найцінніше — своє життя, захищаючи наше право на мирне майбутнє.
Тарас народився 23 березня 1981 року в Піддністрянах. Після закінчення школи здобував освіту у Новороздільському професійному ліцеї. До війни працював у фермерському господарстві. Він любив землю, знав ціну хліба, завжди допомагав сусідам і друзям. Його життя було сповнене простих радощів, праці і щирої любові.
Ще у 2014 році Тарас одним із перших відгукнувся на заклик Батьківщини і став учасником АТО. З початком повномасштабного вторгнення він знову взяв до рук зброю, не втрачаючи віри у майбутнє України. Навіть на фронті він мріяв повернутися до мирного життя, продовжити справу на землі, підтримувати родину і насолоджуватися спокоєм у рідному домі.
На жаль, жорстока війна обірвала ці плани 3 грудня 2025 року під Степногірськом на Запоріжжі.
Тарас Балук знайшов свій вічний спочинок на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями. Прапор, яким була вкрита труна, передано рідним як символ його незламності та вірності Україні.
Сьогодні ми пам’ятаємо Тараса не лише як воїна, а як людину з великим серцем, господаря і патріота. Його відданість, щирість і любов до життя залишаються назавжди у серцях тих, хто знав його, і в пам’яті всієї громади.
Вічна пам’ять і шана Герою.
