Ходорівська громада провела в останню путь Захисника Юрія Куцина
Серце громади знову стислося від болю. Знову чорним крилом втрати накрила нас війна.
Важко підібрати слова, коли додому повертається Герой — у тиші скорботи.
Клята війна забрала ще одне життя. Вона обірвала мрії, надії, щасливі миті, які ще тільки мали статися… Юрію Куцину було лише 38. Йому ще б жити — для родини, для дітей, для миру.
15 липня Ходорівська громада зустріла і провела в останню путь свого земляка, Захисника, мужнього Воїна — Юрія Куцина, жителя села Бортники, 1986 року народження.
Юрій проходив службу на посаді старшого стрільця-оператора стрілецького підрозділу першого батальйону. Він був призваний у січні 2024 року та став до лав захисників, аби боронити свою Батьківщину.
17 березня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Орлівка на Донеччині, Юрій зник безвісти. Довгі місяці рідні чекали, вірили, молилися… Та доля виявилася нещадною — Юрій загинув у бою, до останнього залишаючись вірним присязі й Україні.
Справжній, щирий, відданий, сильний духом — саме таким залишиться Юрій у пам’яті кожного, хто його знав. Його життєвий шлях обірвався там, де вирішується доля України. Та його жертовність і відвага не зникнуть без сліду .
15 липня громада зібралася на Алеї пам’яті Героїв Небесної Сотні, щоб зустріти й вшанувати Юрія. Тут, серед сліз і молитви, прощалися з тим, хто став символом справжньої відданості та любові до Батьківщини.
Після панахиди кортеж із тілом Захисника рушив до села Бортники, де в храмі Собору Пресвятої Богородиці відбулися парастас і чин похорону.
Юрія Куцина поховали на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями.
Щиро співчуваємо рідним та близьким загиблого Героя.
Нехай Господь дарує вам сили пережити цю важку втрату та зміцнить ваші серця в годину скорботи.
Пам’ять про Юрія — світла, чиста й гідна — завжди житиме серед нас.
Слава Герою!
Вічна пам’ять.
