Світла пам’ять Ігорю Калинцю — поету, дисиденту, нашому землякові
Земний шлях великої людини завершився. Сум і скорбота огорнули Ходорівську громаду — у вічність відійшов Ігор Калинець, поет, правозахисник, людина незламної волі й глибокої любові до України.
Ігор Миронович — один із найяскравіших представників покоління шістдесятників: поет, громадський діяч, політв’язень радянських таборів.
Народився 9 липня 1939 року в Ходорові. Закінчив філологічний факультет Львівського університету. Працював у Львівському обласному архіві, а після повернення із заслання — у бібліотеці імені Василя Стефаника.
За активну громадянську позицію та творчість, яка не вписувалась у рамки радянської ідеології, 11 серпня 1972 року був засуджений до шести років ув’язнення та трьох років заслання. Покарання відбував у Пермських таборах разом з іншими українськими політв’язнями — Василем Стусом, Іваном Світличним, Миколою Горбалем.
Його життєвим і творчим соратником була дружина — Ірина Стасів-Калинець, поетеса, філологиня, активістка національного руху, яка пішла з життя у 2012 році.
Ігор Калинець — автор 17 поетичних збірок, написаних у період між 1960-ми та початком 1980-х років. Після заслання він перестав писати поезію для дорослих, натомість працював над дитячими виданнями, редагував літературні часописи.
Його внесок у розвиток української культури та боротьбу за свободу відзначено численними нагородами, зокрема: Національною премією імені Тараса Шевченка, премією імені Митрополита Андрея Шептицького, премією Василя Стуса.
Пам’ять про Ігоря Калинця — це пам’ять про силу слова, гідність, свободу та незламність духу.
Ігор Калинець залишив нам не лише поетичну спадщину, а й глибоку віру в силу правди, свободи й людської гідності. Він був совістю свого часу — тихим, але твердим голосом, що не підкорився темряві.
Сьогодні серце кожного, хто знав його особисто чи відкривав для себе його слово, наповнене болем і вдячністю. Ми втратили Людину, яка жила так, як писала — чесно, відверто, з великою любов’ю до України.
Світла пам’ять про Ігоря Калинця назавжди житиме у наших серцях.
Вічна пам’ять і низький уклін.