Обовязки батьків перед дитиною та відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків.
Обов’язки батьків щодо своєї дитини
Про обов’язки батьків щодо своєї дитини спілкуємося із директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марією Николаїшин.
Які ж обов’язки батьків щодо своєї дитини виникають першими?
Стаття 143 Сімейного кодексу України чітко вказує нам на перший обов’язок батьків: мати, батько дитини, які перебувають у шлюбі, зобов’язані забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я. Такий самий обов’язок має й мати дитини, яка не перебуває у шлюбі, а також і батько. який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, зобов'язаний за повідомленням служби у справах дітей, що здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, якщо цього не зробила мати дитини. У разі якщо батько не перебуває у шлюбі, він набуває статусу одинокого батька.
Хто повинен подбати про реєстрацію народження дитини?
Це ще один обов’язок батьків. Стаття 144 Сімейного кодексу України зобов`язує батьків невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Зауважу, що зараз, якщо батько і мати визначилися із прізвищем та іменем дитини, реєстрацію її народження можуть здійснити у пологовому будинку. Уже тривалий час існує таке нововведення, що працівниками відділу державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється виїзний прийом громадян безпосередньо у закладі охорони здоров’я, де приймаються пологи. До них і можуть звернутися батьки дитини.
Які ж ще обов‘язки є у батьків?
Обов’язки батьків добре описані у статті 150 Сімейного кодексу України Так, відповідно до норм цієї статті батьки зобов’язані:
- виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
- піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
- створювати належні умови для розвитку її природних здібностей;
- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
- поважати дитину.
Ще важливо, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття це передбачено ст. 180 Сімейного кодексу України. Способи такого утримання визначаються батьками за домовленістю між собою. За рішенням суду можуть присуджуватися аліменти.
А чи є норми у законодавстві, які накладають певні заборони на батьків?
Так. Батькам забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Хто має більше обов’язків щодо дитини?
Законодавчо встановлений принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей, і жоден із них не має будь-яких переваг. Питання щодо виховання дитини вирішується батьками спільно. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Це обумовлено у ч. 1 статті 141 цього ж кодексу.
А як бути, коли батьки розлучилися?
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Що робити, коли батьки не виконують свої обов’язки?
Цікаве запитання. Воно заслуговує на те, щоб його висвітлити в окремій статті.
Якою може бути відповідальність батьків за невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо своєї дитини?
На це питання відповідає директор Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Николаїшин.
За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності: адміністративної, кримінальної, сімейно –правової.
Адміністративна відповідальність наступає внаслідок ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це передбачено статтею 184 Кодекс України про адміністративні правопорушення.
А якщо батьки і далі ухиляються від виконання своїх обов’язків, чи можна повторно притягати їх до адміністративної відповідальності?
Так, ті самі дії, які вчинені повторно протягом року уже після накладення адміністративного стягнення,тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також хочу звернути увагу читачів, що доведення неповнолітнього до стану сп’яніння його батьками, особами, які їх замінюють, або іншими особами, – тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це визначено у статті 180 цього ж кодексу.
А за злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. Це вже кримінальна відповідальність і вона передбачена статтею 166 Кримінального кодексу України. Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк окреслено у частині першій статті 1501 Кримінального кодексу України.
Скажіть будь ласка, чи наступає кримінальна відповідальність у разі несплати батьками аліментів на утримання дітей?
Так. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Це визначено у частині першій статті 164 Кримінального кодексу України.
Звертаю увагу ще й на норму статті 1811 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У ній, зокрема, зазначено, що несплата аліментів на утримання дитини, тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин. Важливо, що сукупний розмір такої заборгованості повинен перевищувати суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. У разі, якщо не сплачуються аліменти на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги , тоді скупний розмір заборгованості повинен перевищувати суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання .
А що можете сказати з приводу сімейно – правової відповідальності?
У статті 164 Сімейного кодексу України зазначено, що батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони не забрали дитину з пологового будинку, ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дітей, жорстоко поводяться з дітьми, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва. Позбавити батьків батьківських прав можна і за злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти. Про це йдеться у частині третій статті 47 Закону України «Про загальну середню освіту».
Чи несуть батьки відповідальність за вчинки своїх дітей?
Так, звичайно. Шкода, яка завдана малолітньою особою, відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Ми і надалі продовжимо нашу розмову із директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марією Николаїшин.
