Із Харкова з Hip-Hop’ом
Знайомтесь, цю тендітну дівчину звати Юлія, їй 32 роки. Зараз у Ходорові вона проводить безкоштовні заняття сучасного танцю (стиль Hip-Hop) для дітей від 5 до 14 років.
Юлія приїхала до маленького Ходорова із великого міста мільйонника – Харкова разом із 5-річною донечкою та мамою. Історія Юлі, як і багатьох внутрішньо-переміщених осіб, змушує задуматись над вічними цінностями – якщо ти у власному домі, поруч твої рідні, живі й здорові, то ти щаслива людина. «Почувши про те, що розпочалась повномасштабна війна, я, звичайно, злякалась. Але надіялась, що за декілька днів все заспокоїться. Проте коли в Харкові стало небезпечно, лунали вибухи, було чутно звуки літаків та систематичні постріли, ми вирішили податись у Ходорів, до рідні по маминій лінії, - розповідає дівчина. – Добирались сюди потягом, дорогою було повідомлення про те, що на залізниці в Києві, де ми й були в той час, чутно вибухи. Це було дуже страшно».
Перебравшись в безпечне місце Юлія не змогла сидіти, склавши руки. Тож вирішила безкоштовно проводити заняття сучасного танцю. «За фахом я хореограф, в рідному Харкові у мене була власна приватна студія «Art Rise DS», де я навчала діток танців в стилі Hip-Hop. Я дуже люблю дітей, вкладаю в кожне заняття частинку своєї душі. Тож вирішила проводити заняття й тут. Отримавши дозвіл від місцевої влади, взялась до справи. Я рада, що можу поділитися вміннями з тутешніми дітками і навчити їх чогось нового та цікавого».
На перше заняття до Юлії зібралось стільки дітей, що довелось розділити на дві групи – 5-8 років та 9-14. Очевидно, діткам до вподоби як самі заняття, так і викладач.
Покинути рідний дім, улюблену справу, знайомих та друзів дуже важко. Як кажуть, всюди добре, та вдома – найкраще. Юлія дуже сумує за Харковом, домівкою та улюбленою роботою і вихованцями: «Мої дітки з Харкова чи не щодня пишуть мені, вони теж сумують». До слова, студії «Art Rise DS», яку створила Юлія, якраз мало б виповнитись 5 років.
Надзвичайно приємна щира та талановита хореограф не полишає надії найближчим часом повернутись в своє рідне місце до звичного ритму життя і сподівається, що жахіття війни залишить Україну.
