A A A K K K
для людей із порушенням зору
Ходорівська міська територіальна громада
Львівської області

ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА ІНФОРМУЄ

Дата: 17.03.2022 12:01
Кількість переглядів: 301

 

П Р О Г Н О З

розвитку шкідників і хвороб сільськогосподарських культур

у господарствах району на 2022 рік.

            Значна частина врожаю сільськогосподарських культур щороку гине внаслідок пошкодження рослин різними видами шкідників та ураження хворобами , від значної кількості бур”янів. І з кожним роком спостерігається зростання чисельності шкідників та відсотка ураженості рослин різними збудниками хвороб , засміченість різними видами бур”янів.

         Після відновлення вегетації озимих культур з метою попередження масового розвитку шкідливих організмів і максимального зниження втрат урожаю сільськогосподарських рослин посилюють контроль за фітосанітарним станом агроценозів.

Погодні умови в зимовий період поточного року для озимих зернових і ріпаку були задовільними.  Посіви озимини перебувають у доброму стані.

Шкідливі комахи поступово виходитимуть з зимової діапаузи. Відновлення фітофагів відбуватиметься за умови настання стійкого потепління та відповідно до особливостей біології окремо взятого виду шкідливого організму. І надалі паралельно із зростанням активності комах проявлятиметься їх шкідлива діяльність.

Також спостерігається значна кількість зимуючих бур’янів, які успішно перезимували і разом з яровими будуть ускладнювати (шляхом конкурентної боротьби за вологу, поживні речовини і світло) процеси життєдіяльності озимих зернових культур. У фазу весняного кущення пшениці, ячменю (ІІІ етап органогенезу) проводять гербіцидний захист препаратами групи 2,4-Д амінна сіль або 2,4-Д+дикамба, оскільки високий ступінь забур’янення посівів створює загрозу пригнічення культурних рослин, зокрема, в ослаблених та зріджених посівах озимини. Тому вибір гербіциду залежатиме, в першу чергу, від видів бур'янів на кожному конкретному полі. Перевагу надають гербіцидам з відносно широким спектром дії на бур'яни і тим препаратам, які ефективно діють за відносно низьких температур повітря (вище +5°С).

Порушення технології вирощування культур , проведення неякісної боротьби з шкідливими організмами , або її відсутність взагалі , призвели до різкого зростання чисельності грунтових шкідників таких як дротяники , личинки хрущів , гусениць підгризаючих совок. Так, відповідно осіннього обстеження грунту (грунтових розкопок) , яке проведене осінню 2021 року в базових господарства району ,становить зараженість площ личинками травневих хрущів-3 %, капустяною совкою-7%,  дротяників-72%. Особливо велика кількість грунтових шкідників спостерігалась у приватному секторі. Коренеплоди , пошкоджені вищезгаданими шкідниками , втрачають товарний вигляд і стають малопридатними для зберігання , оскільки місця пошкодження є воротами для проникнення інфекції , що призводить до гниття коренеплодів , бульб.

            Погодньо-кліматичні умови осені та наявність доброї кормової бази (втрати при збиранні врожаїв) сприяли масовому розмноженню і розселенню мишоподібних гризунів на посівах сільськогосподарських культур. В осінній період чисельність гризунів на посівах багаторічних трав , озимих зернових  не перевищувала ЕПШ (економічний поріг шкідливості),що становить 3-5 жилих колоній на 1 га. Висока чисельність мишоподібних гризунів спостерігалась у садах і неорних землях (більше 5 колоній на 1 га). Відсутність снігу і тепла зима сприяють їх перезимівлі. Мишоподібні гризуни збережуть свою чисельність і навесні загрожуватимуть посівам озимих зернових культур , ріпакам , багаторічним травам.

            Зерновим культурам у весняний період завдаватимуть шкоди хлібні блішки , злакова п”явиця , злакові мухи (шведська , гесенська). Шкодочинність злакових мух на ярих зернових культурах найнебезпечніша з фази сходів до фази кущення. Від мух також потерпатимуть і слаборозкущені з осені і зріджені посіви озимих зернових культур.

            За теплої погоди масово розвиватиметься злакова попелиця , пшеничний трипс , чисельність яких щорічно зростає. Слід прийняти до уваги , що сисні шкідники є основними перенощиками вірусних інфекцій. Осіннє зараження зернових культур відіграє вирішальну роль при поширенні комплексу вірусних хвороб. Тому , якщо не захистити озимину в осінній період в фазу сходів- 3 листка за наявності шкідника , виникає загроза поширення ВЖКЯ (віруса жовтої карликовості ячменю).

            При добрій перезимівлі , в другій половині травня за умови встановлення температури повітря +18С проходитиме яйцекладка , а на початку червня місяця – відродження личинок хлібних клопів. Хімобробки проти хлібних клопів будуть ефективними також і проти трипсів та інших шкідників.

            Щороку посіви зернових культур уражуються різними збудниками хвороб , такими як кореневі гнилі , борошниста роса , септоріоз , гельмінтоспоріоз , іржасті хвороби , сажкові хвороби. Ще з осені виявлено ураження озимини кореневими гнилями , септоріозом . На тих площах , де висівали непротруєним насінням , порушували технологію вирощування культури відсоток ураження рослин вищезгаданими збудниками хвороб був значно вищим. Тому , протруєння насіння ярих зернових культур є одним із найбільш важливих і обов”язкових  заходів у технології вирощування сільськогосподарських культур , що дає  можливість захистити молоді паростки культури від різних видів інфекції.

         В період дозрівання зерна прогресуватимуть хвороби колоса : фузаріоз , септоріоз , оливкова плісінь , альтернаріоз , тверда і летюча сажка. За вологої погоди в період достигання хлібів відсоток ураження колоса вищезгаданими збудниками хвороб буде значно вищим.

            Протягом липня в посівах кукурудзи,  соняшнику триватиме літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць, виплодження та живлення гусені. За встановлення помірно теплої та вологої погоди (температура 18…30°С, вологість повітря понад 70%) усі стадії фітофага розвиватимуться в оптимальні строки, осередково формуватиметься надпорогова чисельність та шкідливість гусені.

            Для озимого ріпаку найнебезпечнішим залишається ріпаковий квіткоїд , який разом з стебловим і насіневим  прихованохоботником , капустяною галицею, попелицею пошкоджуватимуть генеративні органи ріпаку. Без застосування хімічних обробітків , якісний врожай цієї культури отримати нереально. Із хвороб на ріпаках поширюватиметься пероноспороз,  альтернаріоз , адже ще з осені відмічено перші прояви збудників цих хвороб на посівах озимого ріпаку.

            Для картоплі основним шкідником залишається колорадський жук , який завдаватиме шкоди і іншим пасльоновим культурам. Масове відродження личинок  буде припадати на 1-2 декаду червня місяця. Жарка погода в цей період прискорить розвиток всіх фаз шкідника, шкодочинність зростатиме. Захисні обробітки картоплі слід проводити при масовій появі личинок 1-2 віків при заселенні 10% кущів , з чисельністю 12-24 екз/кущ  одним із рекомендованих  препаратів відповідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів,дозволених для використання в Україні”. В кінці червня – першій половині липня набудуть поширення грибкові захворювання картоплі – фітофтороз , макроспоріоз . За сприятливих погодніх умов для розвитку вищезгаданих збудників хвороб (після опадів) хвороби набудуть епіфітотійогого характеру,так як це було у 2021 році. Щоб не допустити масового ураження картоплі грибковими хворобами , доцільно проводити профілактичні обробітки фунгіцидами до фази цвітіння , що значно знижуватиме відсоток ураження хворобою рослин.

            Капусті , іншим хрестоцвітним культурам дошкулятимуть хрестоцвітні блішки,капустяна міль , муха  за умов сухої , жаркої погоди в весняний період , а також гусениці листогризущих совок , біланів , капустяна попелиця в період вегетації культури. Останні три роки капусту і інші хрестоцвітні культури пошкоджує білокрилка.  Наяаний запас інфекції бактеріозів при спрятливих умовах для розвитку хвороб викликатиме їх поширення на капусті.

            В садах плодовим деревам завдаватимуть шкоди яблуневий квіткоїд ,яблунева плодожерка, яблунева міль , медяниці , попелиця(зелена,сіра і кров”яна) , кліщі , розанна листокрутка , комовидна щитівка , кільчастий і непарний шовкопряд , золотогуз , білан жилкуватий . Найбільш шкодочинними будуть яблунева плодожерка , яблунева міль .У 2020-2021  році  в присадибних садах спостерігався розвиток молі яблуневої горностаєвої. Із хвороб спостерігатиметься розвиток парші , плодової гнилі , іржі груші,особливо в тих садах , де не проводяться профілактичні і захисні міроприємства.

 

   Головний спеціаліст- державний фітосанітарний інспектор

   відділу прогнозування,фітосанітарної

   діагностики та аналізу ризиків Управління

   фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби

   у Львівській області:                                                                                       Околовська Г.Ф.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь