Осіннє прибирання без вогню: шкода для довкілля та штрафи за спалювання трави
Спалювання сухої рослинності: небезпека для довкілля та відповідальність за порушення
З початком осені розпочинається активний період прибирання присадибних ділянок, садів, городів та територій навколо будинків. Після збирання врожаю залишається чимало рослинних решток — бадилля, суха трава, бур’яни, листя та гілки.
Один із найпоширеніших способів позбутися такого сміття — спалити його. Проте використання вогню для прибирання територій створює реальну загрозу для довкілля, здоров’я людей та пожежної безпеки.
Під час горіння рослинних залишків у повітря потрапляють продукти згоряння, зокрема шкідливі речовини та дрібнодисперсний пил. Водночас вогонь знищує живі організми, які є частиною ґрунтової екосистеми, та негативно впливає на його родючість.
Не менш небезпечно те, що полум’я може швидко поширитися на суху рослинність, сусідні земельні ділянки, господарські будівлі, лісові насадження чи інші об’єкти.
Нагадуємо: спалювання сухої рослинності, стерні та рослинних решток заборонене законодавством України. За такі дії передбачена адміністративна відповідальність за статтею 77-1 КУпАП.
Штрафи становлять:
• для громадян — від 3 060 до 6 120 грн;
• для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн.
У межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду штрафи становлять:
для громадян — від 6 120 до 12 240 грн;
для посадових осіб — від 21 420 до 30 600 грн.
У разі спричинення тяжких наслідків може наставати кримінальна відповідальність.
Рослинні залишки можна утилізувати без шкоди для довкілля — шляхом компостування або використання для мульчування.
Дотримання вимог природоохоронного законодавства — це відповідальність кожного. Спалювання сухої рослинності — це не «прибирання», а ризик для довкілля, майна і життя.
