Віра згасла, залишився невимовний біль: громада прощається з Героєм Андрієм Вересом
З глибоким сумом і невимовним болем Ходорівська міська територіальна громада отримала звістку про загибель нашого земляка, мужнього Захисника України — Вереса Андрія Володимировича, 24 серпня 1988 року народження.
Андрій народився і виріс у селі Грусятичі. Виховувався у багатодітній родині, де навчився цінувати родинне тепло, підтримку та людяність. Він був люблячим сином для свого батька, турботливим чоловіком і батьком, опорою для своєї сім’ї. Найбільшим скарбом у його житті були дружина Тетяна та донечки Яна та Яринка, заради яких він жив, працював і будував плани на майбутнє. Саме заради їхнього мирного й щасливого життя, заради майбутнього всіх українських дітей Андрій став на захист рідної землі.
Він став до лав оборонців України, щоб захистити найдорожче — свою родину, рідний край, незалежність держави та право кожного з нас жити під мирним небом. Андрій був одним із тих, хто без вагань поставив інтереси Батьківщини вище за власне життя.
30 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України поблизу населеного пункту Успенівка Покровського району Донецької області життя воїна обірвалося. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, своєму народові та Україні.
Особливо боляче усвідомлювати, що довгий час рідні, друзі, побратими та вся громада жили надією. До останнього не згасала віра, що Андрій повернеться додому живим, обійме своїх донечок, дружину, рідних і знову переступить поріг батьківської оселі. Та звістка, на яку так чекали з надією, виявилася страшною правдою, що назавжди залишить глибоку рану в серцях усіх, хто його любив і чекав.
Сьогодні важко знайти слова, які могли б полегшити біль рідних. Особливо боляче усвідомлювати, що без люблячого батька залишилися дві донечки, без коханого чоловіка — дружина, без сина — батько. Немає слів, здатних загоїти рану втрати, яку переживає вся родина.
Його відхід — це непоправна втрата не лише для сім’ї, а й для всієї громади та України. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захисника, який віддав найдорожче — своє життя — за нашу свободу, незалежність і майбутнє українського народу.
Мужність, самопожертва, доброта та любов Андрія до рідної землі назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав. Його життєвий шлях є прикладом гідності, сили духу та безмежної відданості Україні.
Висловлюємо щирі співчуття дружині, двом донечкам, батькові, усім рідним, близьким, побратимам та друзям загиблого Героя. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі разом із вами.
Інформацію про зустріч траурного кортежу, чин парастасу та поховання буде повідомлено додатково.
Вічна пам’ять і слава Герою України
