Ходорівська громада в скорботі: прощання з Героєм Андрієм СИНІКОЮ
Пронизливий звук сирен розтинає мовчання. Траурний кортеж із тілом полеглого Героя повільно прямує вулицями Ходорова. Люди стоять на колінах, з опущеними головами, проводжаючи Захисника в його останню дорогу. Так громада віддавала шану Андрію Володимировичу СИНІЦІ — мужньому воїну, вірному синові України, який поклав життя за її волю, честь і незалежність.
24 червня на Алеї пам’яті Героїв Небесної Сотні, під ясним літнім небом, всечесні отці відслужили панахиду за загиблим. У скорботній тиші зібралися рідні, побратими, друзі, керівництво громади. Кожне слово молитви відлунювало в серцях присутніх — як свідчення втрати, як крик болю.
Після панахиди кортеж рушив до дому, де Андрій жив зі своєю сім’єю в Ходорові, а згодом — у рідне село Кам’яне, де пройшли його дитинство і юність. Саме там, на землі, яку він безмежно любив, відбулися парастас і чин похорону. І саме там, з усіма військовими почестями, Андрій знайшов вічний спочинок.
За домовиною ішла мати, згорьована і мовчазна. Поруч — дружина, доньки, близькі. Сльози стирали обличчя, але не могли зняти біль, що розривав серце кожного, хто знав цього світлого чоловіка.
Андрій СИНІКА, солдат, старший стрілець-оператор 2 механізованого взводу 7 механізованої роти, був мобілізований 16 липня 2024 року. Трагічна звістка про його загибель сколихнула не лише Ходорів, а й всю громаду.
Понад пів року рідні берегли у серцях надію на диво. Та результат ідентифікації остаточно підтвердив гірку правду — Андрій поліг смертю хоробрих 22 грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання на передовій у Курській області, захищаючи Україну до останнього подиху.
Йому було лише 40... Людина щира, добра, справедлива. Його любили рідні, поважали друзі, цінували побратими. Його світла постать назавжди залишиться у пам’яті тих, хто мав щастя знати його особисто.
Немає слів, які б змогли загоїти рану втрати. Є лише тиша — глибока, пронизлива, священна. У цій тиші ми віддаємо останню шану Герою.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших молитвах, у наших серцях і в кожному дні вільної України.
Вічна пам’ять нашому Захиснику!
