Про нас пишуть… Цього разу газета «Львівська пошта»
Децентралізація: як живе найбільша громада Львівщини?
У 2016 році утворилася Ходорівська громада, яка об’єднала 41 село. У процесі реформи не закрили жодної школи чи бібліотеки. “Львівська Пошта” побувала в гостях у цієї громади.
Четвертий рік децентралізації. Доки одні громади думають, чи варто об’єднуватися, інші – демонструють свої досягнення. Адже в результаті об’єднані ОТГ отримують повноваження і що головне – ресурси. На місці вирішують куди скерувати кошти, і знають чого хочуть мешканці, аби села ставали подібними до європейських. Цю реформу називають передовою або реформою майбутнього, бо усі успішні країни йшли цим шляхом. Цим шляхом пішла й Ходорівська міська об’єднана територіальна громада, що у Жидачівському районі. Її називають унікальною і найбільшою на Львівщині. У 2016-ому до неї увійшли 11 сільських та одна міська ради. Відтак Ходорівська громада об’єднала 41 село та м. Ходорів. Населення громади – близько 27 тис. осіб. Адміністративниий центр – місто Ходорів.
Сьогодні на Львівщині маємо 35 ОТГ. За перспективним планом до 2020 року має бути близько 90 громад
Загалом сьогодні на Львівщині маємо 35 ОТГ. За перспективним планом до 2020 року має бути близько 90 громад. Співрозмовники “Львівської Пошти” пояснюють, що ті, хто хотів об’єднатися – вже це зробили. А якщо буде політична воля, почнеться адміністративно-примусовий процес.
За рік більше досягнень, ніж за роки незалежності
В Ходорівській громаді представники місцевого самоврядування кажуть, що об’єднуватися було нескладно. Оскільки в результаті реформи вони лише відновили історичну справедливість. Колись в області був Ходорівський район. Тепер у Ходорівську ОТГ увійшли практично усі ті села, які раніше входили у район. Тож нібито підсвідомо місцеві були готові до об’єднання. Сьогодні гостям громади відкрито демонструють ті результати, яких вдалося досягти трохи більше, ніж за рік. Адже за короткий час, після передачі повноважень, там зробили більше, ніж за усі роки незалежності. Під час екскурсії демонструють “один з кращих ЦНАПів в області”, який невдовзі відкриють. Розповідають історію побудови греко-католицького храму “третього тисячоліття” в Ходорові (його планують урочисто відкрити за участі Святослава Шевчука у липні). Показують й стадіон на 3 тис. місць, алею Небесної Сотні, впорядкований та доглянутий міський цвинтар, де встановлено пам’ятник Герою України, ходорівчанину Роману Точину, який загинув на Майдані у лютому 2014-го. Хизуються і великим Центральним палацом культури, при якому діє 14 народних колективів.
Водночас розвивають не лише центр громади, а й навколишні села. Саме у селах ОТГ є 34 Народних будинків, а бібліотек-філій – 27. Щоб не закрити жодну, керівництво громади зробило пункти видачі літератури. Функціонує й Ходорівська дитяча школа мистецтв, а по селах відкривають філії. У підсумку для дітей зі сіл працює вісім гуртків.
Щодо спорту, то тут є своя спортивна школа, де молодь активно займається грою у шахи, футболом, дівочим баскетболом і карате.
Медицина: як у громаді лікують людей
Повноцінно Ходорівська ОТГ займатися всіма галузями: освітою, культурою, медициною, соціальним захистом, ЖКГ тощо. У медицині Ходорівська громада пішла далі від багатьох інших об’єднаних громад. Громада фінансує первинний та вторинний рівень. На території цієї громади функціонує 24 ФАПів, три амбулаторії, одна лікарня та станція швидкої допомоги. Звісно найбільше пацієнтів приймає Ходорівська міська лікарня. Зі слів головного лікаря цієї установи Віри Жигало, торік тут проліковано майже 4 тис. пацієнтів. Зараз цю лікарню реконструюють.
“Лікарня складається з чотирьох корпусів. Головний корпус побудовано у 1989 році. На жаль, один корпус поліклініки ми втратили. Він просто осипався. Ті, що вдалось зберегти, почали серйозно ремонтувати. На більше ніж 1,5 млн грн замінили покрівлю головного корпусу. Цього року запрацювало реанімаційне відділення на шість ліжок. Придбали новий операційний стіл та лампу. Є пересувна операційна. Відкрили педіатричне відділення та палати інтенсивної терапії. Американська діаспора подарувала п’ять спеціалізованих ліжок на загальну вартість 42 тис. доларів”, – наголосила співрозмовниця.
Загалом тут працює 65 лікарів. Майже половина – пенсіонери. Є й невеликий брак кадрів.
Школи: чотири реорганізовано
Усього в громаді 25 шкіл: 11 – I-III ступеня, 12 – І-ІІ ступеня, 2 – І ступеня. В тому числі створено опорну школу в Ходорові. Окрім того, функціонує 36 Народних домів та чотири садочки.
“Усі наші школи потребували втручання, реконструкції. Багато з них зробили енергоефективними. Народні доми капітально ремонтуємо. Зокрема, завершуємо роботи у селі Кам’яне. Значно оновили сценічний одяг для наших артистів. Більшість сіл уже мають дитячі майданчики. Попри значні видатки, ми жодної школи чи будинку культури не закрили. Хіба що чотири школи реорганізували – понизили у ступені”, – каже у розмові з “Львівською Поштою” Ольга Мельник, заступник міського голови Ходорівської ОТГ.
На часі вода та дороги
Зі слів Ольги Мельник, зараз їм потрібно вирішувати питання централізованої подачі питної води у села. Зокрема, у населені пункти Вербиця та Молодиче. А також нагально стоїть питання доріг, які в катастрофічному стані. В окремих селах ще досі ґрунтові дороги. Через що є проблеми із пасажирськими перевезеннями у ці райони. Та що говорять місцеві?
“Зміни після об’єднання є: забезпечено вуличне освітлення у селах, значно покращено матеріально-технічні бази місцевих шкіл і Народних домів, школярів довозять до навчальних закладів “Школяриками”. Що важливо, у ОТГ є свій ЦНАП. Та звісно є ще над чим працювати. Хочеться, щоб якнайшвидше ремонтували дороги”, – каже житель села Заліски пан Андрій.
“Оскільки працюю у галузі культури в Ходорові, то скажу про цю частину. Для роботи мені закупили проектор, камеру тощо. Раніше про таке й не думав. Спостерігаю також як змінюються села. Наприклад, діти мають чим зайнятись після навчання – нові дитячі та спортивні майданчики, спортивні секції, клуби, гуртки. Насправді є великий прогрес”, – ділиться враженнями пан Богдан, житель Ходорова.
Зі слів заступника міського голови, загалом мешканці повірили у реформу. Близько 70% підтримують її. “Звісно є й такі, які обурюються, бо хочуть покращення вже і негайно. Так не буває. Справді треба вирішувати питання передачі доріг у комунальну власність, щоб можна було їх ремонтувати”, – зізнається Ольга Мельник.
Бюджет “проїдання”, а не розвитку
Апарат управління громади становить 72 особи. Ходорівська громада має свій відділ освіти, молоді та спорту, а також відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини, чого не мають маленькі ОТГ. Невдовзі тут планують відкрити дільниці пенсійного фонду. Ходорівська ОТГ створила усі ті органи влади, які є в райцентрах і притаманні районам.
“Ми передали нашим старостам 11 печаток, отже – більше повноважень. Люди можуть звертатися до них за потрібною довідкою і не їхати у Ходорів. Хіба що там не реєструють шлюбів, новонароджених та смертей. А також не надають нотаріальних послуг. Решта повноважень залишили їм. Окрім того, старости мають своїх діловодів”, – каже Олег Коцовський, міський голова Ходорівської ОТГ.
Торік видатки Ходорівської громади становили більше 147 млн гривень. У 2018-ому – 152 млн гривень. Тоді як дохідна частина бюджету на цей рік становить 143 млн гривень. Отже, мало що залишається на розвиток.
Зі слів заступника міського голови Ходорівської ОТГ Ольги Мельнику, загалом мешканці повірили у реформу. Близько 70% підтримують її
“Питома вага видатків – це освіта. Більше двох десятків шкіл, близько 1400 учнів у міських школах та понад тисяча в сільських. Нам рекомендують йти на оптимізацію шкіл, але це негативно вплине на імідж громади. На утримання установ освіти з місцевого бюджету доклали торік понад 16 млн гривень. Державної освітньої субвенції не вистачає. Значна частина коштів йде на зарплату медичному персоналу. Тим паче зарплати збільшуються. Тож маємо бюджет не розвитку, а “проїдання”. Ми практично загнані у глухий кут. Плюс ще й видатки на утримання установ охорони здоров’я, культури і мистецтв”, – зазначає міський голова.
Основними платниками податків Іванна Глушко, начальник відділу фінансів, обліку, звітності та контролю називає бюджетні установи, які розташовуються на цій території та, власне, підприємства. Є й одна заправка.
“Найбільшими платниками податків є підприємство “Вінал Агро”, “Млин Агро”, які займаються вирощуванням зернових та технічних культур. А також “Сади Галичини” та відомий ходорівський цукровий завод”, – додала Іванна Глушко.
Цікаво, що у структуру міської ради введено посаду інспектора. Він проводить роботу з усіма місцевими підприємцями, аби ті не працювали “у тіні”.
Додамо, днями представник голови Асоціації міст України у парламенті народний депутат Оксана Продан внесла законопроект, яким пропонується підвищити відсоток зарахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів ОТГ з 60% до 100%. Тобто щоб всі кошти залишались на місцях.
На що подивитись туристам?
У Ходорівській ОТГ напрацювали стратегію розвитку громади до 2025 року. Працівники відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини зосереджені на тому, аби зробити цей край більш привабливим як для гостей, так і для місцевих.
“Наша територія – це Опільський край. Край широколистих лісів, край Прикарпаття, де є похилі схили. В нас чотири річки та озера. Питання туризму – щось нове для нашої ОТГ, оскільки раніше цим займалася райдержадміністрація. Однак ми вже намалювали карту та склали план розвитку громади. На карті чітко окреслили межі та нанесли історичні маршрути. Спочатку ті, де проходили військові дії. Маємо й чотири музеї, два з них – у селах. Додам, що донедавна виставляли роботи Ольги Возниці, народної майстрині. А також роботи Зеновія Кецала, відомого українського художника. Цікаво, що ми започаткували так звані маршрути знайомств. Бо навіть ті, що проживають у межах однієї громади, не завжди бували в інших селах по сусідству. Тож проводимо чотири фестивалі, до яких залучаємо усі наші народні колективи”, – зазначає Ольга Мельник.
Насамкінець Олег Коцовський резюмує, всього того, про що йдеться вище, Ходорівська громада не мала би, якби таки у 2016-ому не наважилась на об’єднання. Та водночас додає, варто утворювати саме великі громади, аби були ресурси і шанс на розвиток.
Львів – Ходорів – Львів
Фото: Марія Терендій, Богдан Бирич
Віталій Корецький, консультант з юридичних питань Офісу реформ регіонального відділення Асоціації міст України у Львівській області:
– Не хочу говорити про те, що зараз Львівщина не посідає перші позиції у створенні ОТГ. Бо все-таки у цьому процесі наша область на чільному місці. Вже у цьому році очікуємо створити не менше 10 ОТГ. Та з огляду на те, що це добровільний процес, цифра може дещо змінитися. Йдеться про Бібрську, Радехівську, Лопатинську, Поморянську громади. Декілька кроків залишилося зробити й Соснівській міській громаді. Соснівка увійде в Сілецьку ОТГ. Вони прийняли рішення, але Львівська облдержадміністрація ще не надала висновків. Декілька процесів йдуть поза межами Перспективного плану. Зокрема, у Східницькій селищній громаді. З огляду на ті 35 громад, які вже маємо, є ОТГ, які показують реальну динаміку зростання своїх бюджетів. Це свідчить про те, що вони усвідомлюють усю відповідальність, покладену на них. Та є громади, які мають не таку добру податкову спроможність, тому там немає розвитку. Ми розпочали роботу з надання пропозицій щодо оптимізації ОТГ. Якщо громада кількістю 3-4 тисячі мешканців не може забезпечити виконання бюджету чи тих повноважень, які їй були делеговані державою у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, то звісно, що мешканці висловлюють незадоволення. Потрібно утворювати великі об’єднання, бо це створить більшу податкову базу. Аби не повторювати деяких помилок у процесі створення ОТГ 2015 року, хотів би звернутися до голів органів місцевого самоврядування, які приймають рішення про об’єднання, або які в процесі створення ОТГ – беріть до уваги фінансову та кадрову спроможність, усвідомлюйте всю повноту повноважень, які надаюся державою. І водночас розумійте, що ресурс надається, аби виконувати ці повноваження. Щодо політики держави у реформі децентралізації скажу, що я високо оцінюю політичну волю Президента України і уряду. Адже у час війни цій реформі насправді приділяється чимало уваги та зусиль. Щодо збільшення фінансових навантажень на прикладі Ходорівської ОТГ, скажу, оскільки це справді найбільша громада у області, варто говорити про оптимізацію мережі закладів освіти, охорони здоров’я, культури. Тож тут більше запитань до органів місцевого самоврядування. Ви маєте усі важелі впливу для того, щоб управляти як ресурсом, так і майном, яке є на вашій території. Знаю, що міський голова Ходорівської ОТГ Олег Коцовський – один із найактивніших голів, які співпрацюють з бізнесом, інвесторами. Він неодноразово бував за кордоном задля переговорів з інвесторами. Не можна обирати людей, які сидітимуть склавши руки. Голови ОТГ мають робити все для відповідного наповнення бюджетів, а не констатувати, що держава збільшує повноваження. За осанні два роки бачимо, що на місцеві бюджети переклали сплату комунальних видатків і зарплати технічних працівників. Все інше залишилося на рівні 2016-го. Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан говорить про те, що треба ввести мораторій на бюджетні зміни. Щоб органи місцевого самоврядування у певний час змогли впорядкувати всі процеси у своїх місцевих бюджетах.
