Зустріч з Лесею Пилип'юк у Ходорівській ЗОШ №3
Усі ми родом з дитинства. Там ще не було смартфонів, планшетів і доступу до wi-fi. Зате були вуличні ігри, мультфільми у визначений телепрограмою час та завжди цікаві дитячі журнали. Відчули ностальгію? Багато що змінилось, але журнали для дітей досі існують, розвиваються і є непоганою альтернативою інтернет-серфінгу.
Ви пам’ятаєте, з яким нетерпінням очікували на свіжий номер «Дзвіночка», «Барвінку», «Малятка», «Зернятка» чи «Смайлика»? Сьогодні друковані видання поступились місцем електронним, проте дитячі журнали нікуди не поділись. Досі є дітки, які безмежно радіють, коли у поштовій скриньці поруч з татовою газетою знаходять журнал для себе,в якому світ цілком природно споглядає саме їхніми очима.
І зворушливо щемить серце, коли чуєш молитви маленьких діток, які, ніби янголи-охоронці, заступаються за свій рідний край, за свою мову, за весь благословенний Богом український народ.
"Дзвіночок" - всеукраїнський, пізнавальний, історичний, культурно-розважальний журнал для дітей дошкільного та шкільного віку, мета якого - навчити дітей рідної мови, пізнати історію, традиції, культуру, виховати нову українську еліту, виявити нові таланти.
У листопаді 1931 р. у Львівській друкарні Івана Тиктора з'явився на світ "Дзвіночок". Головним редактором, видавцем і засновником журналу став відомий на той час український письменник, січовий стрілець Юрій Шкрумеляк. Часопис уміщував публікації виховного, пізнавального та розважально-пізнавального характеру."Дзвіночок" виходив щотижня.
Саме Юрій Шкрумеляк , засновник журналу «Дзвіночок» написав своє «Слово української дитини». Очолюючи редакцію часопису , поет, перекладач, дитячий письменник головним завданням ставив перед собою – виховання гідного патріота нашої Вітчизни, націю, яка б шанувала український звичай і ніколи не забувала рідної мови.
Його наслідником у продовженні нелегкої праці є Леся Яківна Пилип’юк, яка завітала у стіни школи №3 ім.Героя України Романа Точина на зустріч зі своїми маленькими читачами. Леся Пилип’юк відома не лише як головний редактор сучасного журналу «Дзвіночок», але й , як письменниця, твори якої написані для дітей і про дітей.
ЇЇ вірші легко вирізняються серед творів інших авторів: у них багато доброти, ніжності, мудрості, сонця і радості.
Леся Пилип’юк народилась у с. Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області. В 1967 році вступила на факультет журналістики Львівського державного університету ім. І.Франка. Працювала в редакціях радіо і газет на Буковині і Бойківщині. Саме там народжувались її перші вірші для дітей. Їх прем'єри відбулись у колективному збірнику творчої молоді «Молодий день» В 1992 році поетеса відновила випуск колись широко відомого на Галичині дитячого часопису «Дзвіночок», заснованого у 1931 році, і плідно працює в царині дитячої літератури. В 1995 році виходить перша її збірочка для дітей «Заспівайте мені, ненько». Згодом побачили світ збірочки «Журавлик» і «Голуба Волинь». В 1997 році в Київському видавництві «Преса України» вийшла друком її поема для дітей «Роксоляна».
Поезії ведуть нас у чарівний світ дитинства, де квітне садок біля хати, а в ньому гудуть невтомні бджоли; де радість така безмежна, світла і яскрава, як сонце, - і нею треба ділитися з мамою і татом, і з братиками і сестричками та з усіма друзями. У цьому прекрасному світі мишенята дружать із котиком, і навіть хижі звірі не бувають поганими і злими – тільки нечемними і хитрунцями.
Твори Лесі Пилип’юк цікаві і корисні, адже, читаючи їх діти виростають патріотами своєї Вітчизни, вчаться шанувати звичаї та обряди нашого народу. Всю свою любов, шану до української мови, до народу, до рідної матінки-землі Леся Пилип’юк разом із працівниками редакції намагається передати на сторінках журналу «Дзвіночок».
Зустріч з поетесою пройшла в теплій, доброзичливій атмосфері. Зал був переповнений дітками, батьками, гостями. Ведучі літературно-музичної композиції (гуртківці «Художнього слова» під кер.І.З.Александрович): Харчос А., Манишин О., Данилко Д., Турянська С. знайомили глядачів з життєвим і творчим її шляхом. Лунали вірші на слова Лесі Яківни у виконанні учнів 3а, 2а, 2б, 3б класів . З великим задоволенням звучали пісні шкільного ансамблю «Росинка» та пісня «Рушничок»(сл. Лесі Пилип’юк) у виконанні учнів 3а разом із класоводом Ошуст Л.М. Приємно вразило нашу гостю інсценізація авторської казки, яку продекламували і зіграли роль Іжачка -Проць Віктор, Дівчинку - Курик Тетяна, автора - Лобойко Аліна. На одному диханні прозвучало патріотичне, актуальне на сьогодні, оповідання «Марійка», в якому автор хотіла донести всю свою любов до України, до своїх звичаїв, народу, до рідної мови.
Надалі слово взяла сама українська поетеса, відома редакторка і письменниця, член Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії імені Дмитра Нитченка – Леся Яківна Пилип’юк, яка охоче поділилася з присутніми своїми спогадами про минуле, про перший написаний вірш. Представила на показ перше видавництво «Дзвіночка» Юрія Шкрумеляка. Гостя із задоволенням відповідала на запитання юних читачів журналу «Дзвіночок». На згадку про зустріч лунали найкращі побажання від директора закладу Мільовської Л.М., вчителя початкових класів Ошуст Л.М. Поціновувачі таланту Лесі Пилип’юк отримали в подарунок останній номер журналу «Дзвіночок» та її поетичну збірку «Котик зорі рахував».
На завершення зустрічі прозвучала «Пісня про Дзвіночок» сл. Ошуст Л.М., муз. Неїжмака Р.В. у виконанні ансамблю «Росинка».
Зустріч була теплою, надзвичайно зворушливою та залишила багато приємних вражень. Глядачі ще раз впевнились у тому, що Леся Яківна Пилип’юк не лише талановита особистість, а й проста та доступна для спілкування людина.
